Кілька найбагатших росіян, зокрема деякі наближені до Путіна, за останній рік вивели за кордон десятки мільярдів доларів. Про це повідомило агентство Bloomberg 16 липня. Офіційна причина — стурбованість станом економіки. Реальна — страх, що активи заберуть свої.
$49,5 млрд конфіскованих активів — і рахунок не закрито
За підрахунками московської юридичної фірми Nektorov, Saveliev & Partners, яка спеціалізується на корпоративному праві та відстежує ці справи, загальна вартість конфіскованого майна з 2022 року сягнула 3,9 трлн рублів ($49,5 млрд). За останні 12 місяців цей показник потроївся. Юристи зафіксували 102 окремі справи.
Серед цілей — підприємства стратегічних секторів, активи іноземців з російськими паспортами та компанії, пов'язані з людьми, яких підозрюють у підтримці України. У червні московський суд наказав націоналізувати російського розробника гри World of Tanks — після того як колишніх засновників визнали «екстремістами».
«Кремль одночасно вирішує два завдання: продаж конфіскованих активів приносить дохід і переформатовує бізнес-еліту так, щоб її доля була прив'язана до виживання режиму».
Андрій Яковлєв, економіст, науковий співробітник Центру Девіса Гарвардського університету — для Bloomberg
Навіть лояльність більше не захищає
Аналітики, опитані Bloomberg, фіксують якісний зсув: політична лояльність Кремлю перестала бути гарантією безпеки активів. Раніше негласна угода виглядала так — не втручайся в політику, плати податки, отримуй захист. Тепер ця угода переглядається в односторонньому порядку.
У березні, за даними видання The Bell, Путін на закритій зустрічі з великими бізнесменами закликав їх зробити «добровільні» фінансові внески на підтримку держави. Мільярдер Сулейман Керімов нібито пообіцяв 100 млрд рублів. Примус через добровільність — класичний кремлівський інструмент, але його масштаб зростає.
Яскравий приклад — справа Вадима Мошковича, засновника агрохолдингу RosAgro. Десятиліттями він вибудовував бізнес, отримував державні нагороди, був членом «Єдиної Росії». Минулого місяця московський суд наказав вилучити 49% акцій його родини в компанії.
Гроші йдуть — але куди?
26 росіян з Bloomberg Billionaires Index мають сукупно близько $350 млрд. Їхній середній вік — 63 роки, тобто питання спадщини стає дедалі гострішим. Частина мільярдерів під санкціями повертає капітали назад до Росії — просто тому, що на Заході їм більше нема де їх тримати. Ті, хто не під санкціями, шукають «дружні» юрисдикції: ОАЕ, Туреччину, країни Перської затоки.
За словами Яковлєва, нижчі ціни на нафту і зміцнення рубля загрожують вичерпати рідкі резерви Фонду національного добробуту до кінця року. Це робить продаж конфіскованих активів зручним джерелом фінансування армії — навіть із дисконтом сотні мільярдів рублів все одно надходять до бюджету.
«Антикоррупційні позови стають не просто інструментом боротьби з корупцією, а рушійною силою перерозподілу активів на користь держави».
Bloomberg, з посиланням на аналіз юристів Nektorov, Saveliev & Partners
Що це означає для економіки
Приватний сектор — той самий, що допомагав Росії витримувати санкційний тиск після 2022 року, — системно слабшає. За оцінкою Bloomberg, тренд підриває стійкість економіки саме тоді, коли вона найбільше її потребує: військові витрати у 2025 році становлять близько 7,2% ВВП, Фонд національного добробуту вичерпано майже на 60%.
Відтік капіталу наближених до Путіна — не сигнал розриву з режимом. Це страхова стратегія людей, які зсередини бачать, що правила гри змінено остаточно. Якщо Кремль продовжить конфіскації темпами 2025 року, питання полягає не в тому, чи залишаться в Росії великі приватні капітали — а в тому, чи залишиться взагалі приватний сектор, здатний фінансувати економіку після війни.