Чому це важливо
Національний банк накопичив близько 800 тонн монет номіналів 1, 2, 5 і 25 копійок, які вилучають з обігу з 2019 року. Останніми місяцями до цієї маси додалася ініціатива з поступового вилучення монет у 10 копійок — вже зібрали 3,1 млн штук. За оцінками регулятора, враховуючи повернення 5–6% таких монет, загальний обсяг для утилізації може перевищити 1 200 тонн. Це не лише операційне завдання — це ресурс, який можна конвертувати в бюджетні надходження і звільнити виробничі потужності.
Що купують і хто переможець
Переможцем тендеру, проведеного в грудні 2025 року, стала словацька компанія Monea Coin Technology. НБУ планує придбати спеціалізовану машину для подрібнення та переробки монет — замість нинішнього застарілого обладнання Банкнотно-монетного двору, яке має технічне призначення і пропускає 100–185 кг/год.
"За такої потужності термін знищення накопичених монет становитиме понад дев'ять років. Нове обладнання здатне вдвічі пришвидшити темпи і впоратися приблизно за чотири роки"
— Пресслужба Національного банку України
Економічний сенс: скільки це коштує і скільки дасть
Вартість обладнання — близько 252 300 євро (приблизно 12,6 млн грн). НБУ прогнозує до 153 млн грн доходу від реалізації брухту знищених монет упродовж наступних 2–3 років. Навіть попередня оцінка свідчить: доходи можуть у кілька разів перевищити витрати на придбання машини — тому це не лише технічне рішення, а й прагматична інвестиція.
"Переможцем тендеру у грудні 2025 року стала словацька компанія Monea Coin Technology"
— LIGA.net
Контекст під час війни
Процес вилучення дрібних номіналів продовжується під час воєнного стану: НБУ відтермінував завершення операції до закінчення воєнного стану плюс 90 днів. Це логістично складне завдання — монети надходять точково з усієї країни, і без спеціалізованої машини терміни утилізації розтягнуться на роки. Отже, рішення має й оборонний, і економічний вимір: менше навантаження на державні потужності, швидше перетворення металу на фінансовий ресурс.
Нюанс із перейменуванням копійки
Закупівля збіглася в часі з голосуванням у Верховній Раді щодо перейменування копійки на «шаг», але НБУ наголошує, що рішення про придбання обладнання планували ще у 2024 році і прямих зв'язків між подіями немає. У цьому контексті важливо дивитися на факт: операція з утилізації — технічна й економічна, а не символічна.
Висновок: що зміниться
Нова машина дозволить скоротити час утилізації з понад дев'яти років до приблизно чотирьох — навіть якщо надходження монет триватимуть. Для державного бюджету це шлях перетворити дрібний метал на суттєві надходження. Попри технічність теми, підсумок простий: це приклад ефективного менеджменту ресурсів у складний час — коли кожна гривня і кожен кілограм мають значення.
Тепер питання за виконавцями: наскільки швидко організують логістику прийому монет, і як буде розподілено отримані кошти. Від відповідей залежить, чи перетвориться ця операція на приклад раціональної економічної політики.
