Коротко
Національний банк України в грудні 2025 року оштрафував п'ять банків за порушення правил фінансового моніторингу та валютного законодавства, повідомляє НБУ. Найбільші санкції отримали Міжнародний інвестиційний банк (МІБ) — власник Петро Порошенко та Таскомбанк — власник Сергій Тігіпко. Це рішення має значення не лише для самих установ, а й для довіри до системи в цілому.
Деталі штрафів
До МІБ застосували заходи за неналежну організацію первинного фінмоніторингу і за неналежний нагляд під час клієнтських валютних операцій — штрафи у розмірі 13,52 млн грн і 1 млн грн відповідно.
Таскомбанк оштрафували на 10 млн грн за неналежне виконання обов'язку застосовувати ризик-орієнтований підхід і недостатню перевірку клієнтів.
Ще три установи отримали менші санкції: Ощадбанк — 5,5 млн грн, Мотор-Банк — 3 млн грн, та банк «Кліринговий дім» (пов'язаний з Юлією Льовочкіною) — 200 тис. грн.
"До банку застосували захід впливу у вигляді штрафів у розмірі 13,52 млн грн і 1 млн грн відповідно."
— Національний банк України
Контекст і чому це важливо
Це не поодинока реакція: у березні 2025 року НБУ вже штрафував МІБ на 20,5 млн грн. Повторні або системні порушення підвищують регуляторну увагу і створюють питання щодо ефективності внутрішнього контролю в банку.
Пояснення важливості — практичне: посилений контроль за фінмоніторингом впливає на доступ банків до міжнародних ринків та кредитних ліній, а також на готовність іноземних партнерів працювати з українськими установами. Експерти та аналітики звертають увагу, що дотримання стандартів боротьби з відмиванням коштів (AML) є ключовим критерієм для міжнародної співпраці — від торгових операцій до програм фінансової допомоги.
Для клієнтів прямого ризику у вигляді втрати депозитів за такими рішеннями зазвичай немає, але рейтинг надійності банку і його операційна спроможність у довгостроковій перспективі можуть постраждати.
Що це означає для ринку
Регулятор показує, що інструменти впливу використовуються — від штрафів до підвищеної уваги. Для банків це сигнал: потрібно інвестувати в комплаєнс, оновлювати процедури і технології моніторингу ризиків. Як кажуть в фінансовій спільноті, гроші люблять тишу, але ці цифри варто знати — вони формують довіру партнерів і вартість капіталу.
Висновок
Штрафи НБУ — інструмент не стільки покарання, скільки стимул для системних змін. Чи перетворяться ці рішення на реальне оновлення процедур у банках і на підвищення стандартів — залежить від того, як швидко установи виконають рекомендації регулятора і наскільки послідовно НБУ проводитиме нагляд над виконанням.
Питання для думки: чи вистачить ринку йому сили та ресурсів, щоб перетворити регуляторний тиск на довгострокове зміцнення довіри?
