Рада бізнес-омбудсмена пропонує підняти поріг ПДВ для ФОП до 4 млн грн — що це означає для 660 тис. підприємців

Мінфін готує правило, яке з 2027 року може автоматично зробити платниками ПДВ сотні тисяч ФОПів. РБО просить підняти поріг до 4 млн грн і провести аудит моніторингу ризиків, щоб не паралізувати малий бізнес.

1193
Поділиться:

Чому це варто прочитати сьогодні

Запропонований Мінфіном механізм обов’язкової реєстрації ФОП як платників ПДВ (порогом у 1 млн грн) може торкнутися близько 660 000 фізичних осіб-підприємців. Рада бізнес-омбудсмена (РБО) просить переглянути поріг щонайменше до 4 млн грн і провести аудит Системи моніторингу критеріїв оцінки ризиків (СМКОР) — не як політичний жест, а як практичний крок для збереження економічної стійкості.

Що пропонує РБО

Рада бізнес-омбудсмена направила Кабінету міністрів рекомендації: підвищити **порог обов’язкової реєстрації платником ПДВ** до 4 млн грн з урахуванням інфляції з 2015 року та не впроваджувати зміни без попереднього аудиту СМКОР і моделювання впливу на нових платників.

"Ініціатива в поточному вигляді може стати критичним тягарем для малого та мікробізнесу"

— Рада бізнес-омбудсмена (офіційна заява)

Чому саме 4 млн грн — раціональне число

РБО відштовхувалася від купівельної спроможності: поріг у 1 млн грн встановили у 2015 році. За курсом на 1 січня 2015 року 1 млн грн відповідав приблизно $63 400, а на 1 січня 2026 року — близько $23 600. За логікою, щоб зберегти еквівалентну межу, поріг має зрости майже втричі, тобто до близько 4 млн грн.

Ризики для підприємців і для бюджету

РБО попереджає: автоматична реєстрація в поєднанні з роботою СМКОР може перетворити статус «новий платник — ризиковий» на каталізатор блокувань накладних, втрати оборотних коштів і зупинки бізнесу. Офіційні розрахунки називають середні річні витрати на ПДВ-комплаєнс у 2751 грн, але дослідження й реальні кейси показують, що вартість може сягати ≈120 000 грн на рік через бухгалтерські послуги, час і врегулювання спорів.

"Через обов’язок реєстрації накладних нові платники потраплять під дію моніторингової системи ПДВ, яка може стати суттєвою перешкодою для повсякденної діяльності"

— Рада бізнес-омбудсмена (коментар до рекомендацій)

Контекст: строки та міжнародні зобов'язання

Законопроєкт Мінфіну передбачає, що з 1 січня 2027 року платники єдиного податку, у яких за останні 12 місяців обсяг продажів перевищив 1 млн грн, повинні будуть реєструватися платниками ПДВ. Ця норма згадується як умова співпраці з МВФ та відображена в Національній стратегії доходів. Отже, рішення — це не тільки внутрішня податкова реформа, а й частина переговорів зі стратегічними партнерами.

Аналіз: як знайти баланс

Існує очевидна дилема: держава потребує стабільних надходжень, а під час війни і після неї важливіше зберегти підприємницький фронт — мікро- та малий бізнес, що дає робочі місця та гнучкість економіки. РБО пропонує прагматичний підхід: підвищити поріг до реалістичної суми, провести аудит СМКОР і вводити зміни поетапно, щоб уникнути шокових наслідків.

Що від цього матиме читач

Для власників ФОП це питання про ліквідність, додаткові витрати на бухгалтерію та ризик блокувань. Для громадян — про те, чи не підвищиться вартість послуг і товарів через додаткові витрати підприємців. Для держави — про компроміс між швидкими надходженнями та довгостроковою економічною стійкістю.

Висновок

Рішення за Кабміном та законодавцями, але аргументи РБО мають вагу: це не просто емпатія до бізнесу, а аналіз купівельної спроможності, потенційних витрат і системних ризиків. Питання не в тому, чи збирати податки, а як робити це так, щоб не підривати основу економіки, яка сьогодні тримає країну на плаву.

Підсумок: аудит СМКОР, підвищення порога та поетапна імплементація — компроміс, що зберігає і надходження до бюджету, і можливість для малого бізнесу працювати під час відбудови країни.

Новини світу

Політика

Французька дипломатія в кращих традиціях короля-Сонце: під час саміту G7 Макрон нагадав Трампу, що незалежність США 250 років тому врятувала саме Франція — і зробив це велично, у золоті Версаля.

2 дні тому
Культура

Пошкоджено майже 4500 об'єктів — від сільських клубів до пам'яток ЮНЕСКО. Міністерка культури Бережна вперше публічно назвала непрямі збитки: вони у шість разів перевищують прямі.

4 дні тому
Війна

Організація верифікувала понад 340 пошкоджених об'єктів культурної спадщини України, але в офіційних формулюваннях не називає виконавця атак. Міністерка культури Бережна вимагає змінити цю практику — і за нею стоїть ціла дипломатична логіка.

4 дні тому