Заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра назвала цифру, яка вже стала рефреном офіційного Києва: збитки від російської агресії з 2014 року перевищують $1 трлн. Але важливіше не сама сума, а відповідь на питання — хто, коли і за яким механізмом її виплатить.
Що вже є: реєстр, конвенція, ратифікація
Міжнародний компенсаційний механізм будується поетапно. Реєстр збитків у Гаазі запрацював ще у квітні 2024 року — туди вже подано понад 150 тисяч заяв від постраждалих, а загальна очікувана кількість — від 6 до 10 мільйонів.
Наступний крок — Міжнародна компенсаційна комісія. Конвенцію про її створення підписали 16 грудня 2025 року в Гаазі: 35 держав та Євросоюз. Верховна Рада ратифікувала документ 30 квітня 2026 року.
«Реалістично нам потрібно ще десь рік на ратифікації, і у середині чи у третьому кварталі 2027 року точно буде 25 ратифікацій»
Ірина Мудра, заступниця керівника Офісу президента, Євроінтеграція
Саме 25 ратифікацій — юридичний поріг для набуття конвенцією чинності. Після цього комісія матиме три місяці для запуску. Тобто реалістичний горизонт — кінець 2027-го або початок 2028 року.
Де гроші: $300 млрд під питанням
Оцінка збитків у $1 трлн — це сума вимог. Реальне покриття значно менше. Світовий банк оцінює підтверджені збитки від повномасштабного вторгнення у $667 млрд. Основне джерело, на яке розраховує Київ, — заморожені активи Центробанку РФ на близько $300 млрд, переважно в Євросоюзі.
Але тут є пряме юридичне обмеження: наразі ці кошти не конфісковані, а лише заморожені. Прибутки від них частково йдуть Україні через механізм ERA, але доступу до основного тіла активів немає. Як визнала сама Мудра:
«Наразі політичної волі для отримання доступу до усієї суми російських активів немає»
Ірина Мудра, УНІАН
Водночас вона зазначила, що Україна «має великі сподівання дотиснути питання заморожених активів» і передати їх до компенсаційного фонду як «швидке, законне джерело» для виплат.
Практичний вимір: що означає для постраждалих
Для громадян алгоритм такий: подати заяву до Реєстру збитків (зараз відкрито 13 категорій, незабаром відкриються нові), дочекатися, поки комісія оцінить вимогу, і отримати рішення про суму. Але рішення — ще не гроші: виплата залежить від наповнення компенсаційного фонду, який поки не існує.
Мудра підкреслила, що Україна «не допустить», щоб рішення комісії залишилися на папері. Проте механізм примусового виконання відсутній: Росія може ігнорувати будь-які міжнародні рішення так само, як вона ігнорує рішення ЄСПЛ вже понад 10 років.
Чому це не просто цифри
$1 трлн — це не лише зруйновані будинки. За словами Мудрої, в суму включено екологічні збитки, втрачений бізнес, деградацію енергетики та людський капітал — тобто категорії, які важко оцінити й ще важче довести в міжнародному суді. Методологія підрахунку досі не стандартизована, що відкриває Росії можливість оскаржувати кожну цифру.
Якщо до кінця 2027 року 25 держав ратифікують конвенцію і комісія справді розпочне роботу — наступний ключовий тест: чи вдасться Україні та партнерам перетворити заморожені $300 млрд із «потенційного джерела» на реальний компенсаційний фонд, не чекаючи формального миру з Росією.
