Європейський центральний банк не погодився виконувати роль "кредитора останньої надії" у схемі з надання Україні репараційного кредиту обсягом 140 млрд євро, що мав опиратися на заморожені російські активи.
Роль ЄЦБ та мандат
За результатами внутрішнього аналізу, керівництво ЄЦБ дійшло висновку, що запропонована конструкція фактично відповідає прямому фінансуванню урядів, оскільки центробанк опинився б у позиції покриття зобов’язань держав-членів.
"Ця пропозиція не розглядається, оскільки, ймовірно, порушує положення договорів ЄС, що забороняють монетарне фінансування"
– ЄЦБ
Запит до ЄЦБ і альтернативи
Ініціатива Єврокомісії передбачала, що країни ЄС нададуть державні гарантії для розподілу ризиків повернення коштів. Водночас у комісії визнали, що держави не зможуть оперативно зібрати необхідні суми у надзвичайних обставинах.
Тому посадовці Єврокомісії звернулися до ЄЦБ із проханням тимчасово забезпечити ліквідність для Euroclear Bank — кредитного підрозділу бельгійського депозитарію, щоб уникнути гострої нестачі коштів. Центробанк відмовився.
"Забезпечення необхідної ліквідності для можливих зобов’язань щодо повернення активів російському центробанку – важлива частина потенційного репараційного кредиту. Це необхідно, щоб ЄС, його держави-члени та приватні структури завжди могли виконати свої міжнародні зобов’язання. Робота над тим, як саме гарантувати цю ліквідність, триває"
– Єврокомісія
Після відмови ЄЦБ у комісії почали шукати інші механізми для забезпечення позики та мінімізації ризиків ліквідності.
- Ідею репараційної позики до 140 млрд євро на базі заморожених російських активів запропонували 10 вересня.
- За проєктом, Україна могла б отримувати близько 45 млрд євро на рік у період з 2026 до 2028 року.
- 23 жовтня ухвалення рішення щодо цієї позики було відкладено на грудень.
- Підсумкове рішення вплине на можливість погодження нової кредитної програми між Україною та Міжнародним валютним фондом.
