Її головна претензія до нинішньої системи управління полягає в тому, що зовнішнє оновлення міста не завжди супроводжується вирішенням повсякденних проблем мешканців. Ідеться про доступність посадовців, транспорт, школи, укриття, житло для постраждалих від війни та прозорість містобудівних рішень.
Як змінилася влада в Ірпені
На початку розмови Міронішина повертається до подій 2025 року, коли Олександр Маркушин втратив можливість виконувати обов’язки міського голови, а секретар міської ради Анжела Макеєва почала виконувати відповідні повноваження. Депутатка стверджує, що зміна керівництва супроводжувалася політичними домовленостями та переходом частини депутатів на бік нової конфігурації влади.
За її словами, частина опозиційних депутатів намагалася зберегти попередній баланс у міській раді. Однак згодом, як стверджує співрозмовниця, почалися процеси відкликання окремих депутатів, які не підтримували нове керівництво.
Міронішина пов’язує ці події з впливом колишнього міського голови Володимира Карплюка, якого вважає одним із ключових політичних гравців в Ірпені. Вона припускає, що кадрові зміни та перерозподіл впливу були спрямовані на забезпечення підтримки певних рішень у міській раді.
Це оцінка самої депутатки. Щоб встановити правомірність зміни керівництва та процедур відкликання депутатів, необхідно аналізувати офіційні рішення ради, документи відповідних партій, реєстраційні дані та судові матеріали, якщо вони стосуються цих подій.
Доступ до міського голови: що змінилося для мешканців
Окрему увагу в інтерв’ю приділено тому, як місцева влада спілкується з громадою. Міронішина позитивно оцінює практику прийомів громадян, які, за її словами, проводив Маркушин. На такі зустрічі могли приходити мешканці з питаннями щодо благоустрою, роботи комунальних служб та інших проблем.
Депутатка згадує, що під час прийомів до розмови залучали представників відповідних служб, а міський голова міг одразу ставити їм завдання щодо конкретних звернень. На її думку, така модель дозволяла швидше з’ясовувати причини проблем і контролювати виконання доручень.
«Він завжди вислуховував, він завжди намагався пояснити, він завжди намагався прокомунікувати».
Водночас Міронішина критикує доступність нинішнього керівництва міста. Вона стверджує, що потрапити на прийом до Анжели Макеєвої складніше, а відповіді на окремі депутатські звернення затримуються на місяці.
Якщо ці затримки підтверджуються документами, проблема виходить за межі особистих стосунків між політиками. Доступність керівництва та своєчасні відповіді на офіційні звернення є важливими показниками підзвітності місцевої влади. Для об’єктивної оцінки ситуації потрібні дані про кількість звернень, строки їх розгляду та причини затримок.
Забудова поруч із житловими будинками
Ще одна тема інтерв’ю — містобудівні рішення, які безпосередньо впливають на повсякденне життя мешканців. Міронішина розповідає, що люди звертаються до неї зі скаргами на появу багатоповерхових будинків поруч із наявною забудовою.
Як приклад вона наводить ділянку площею близько восьми соток, де, за її словами, намагаються розмістити п’ятиповерховий будинок. Депутатка також стверджує, що частина її офіційних звернень до міської ради залишається без відповіді протягом тривалого часу.
Проблема щільної забудови не обмежується зовнішнім виглядом міста. Кожен новий житловий комплекс створює додаткове навантаження на дороги, паркування, водопостачання, каналізацію, школи, дитячі садки та медичні заклади. Якщо розвиток житлового фонду випереджає розширення інфраструктури, витрати й незручності зрештою відчувають мешканці.
Саме тому оцінювати нові проєкти потрібно не лише за кількістю квартир чи обсягом інвестицій. Важливими є містобудівні умови, доступність під’їздів, наявність паркувальних місць, інженерні потужності, безпека та забезпеченість соціальною інфраструктурою.
Заплава Ірпеня: територія між забудовою та безпекою
Найбільш принципова частина розмови стосується заплави Ірпеня. Міронішина називає її однією з найболючіших проблем громади та стверджує, що територія активно забудовується багатоповерховими житловими комплексами.
За її словами, старт будівельних проєктів передбачає оформлення містобудівних умов та інших документів, а зміна цільового призначення окремих земельних ділянок може відбуватися за участю обласних органів. Депутатка побоюється, що в перспективі значна частина заплави буде забудована.
Питання має не лише містобудівний, а й екологічний та інфраструктурний вимір. Будівництво на територіях із водонасиченими ґрунтами потребує належних інженерно-геологічних досліджень, оцінки водовідведення та підтвердження безпеки фундаментів. Без вивчення проєктної документації неможливо робити висновки про придатність кожної конкретної ділянки для житлової забудови.
Міронішина також висловлює занепокоєння щодо технологій підготовки території до будівництва. Вона стверджує, що на окремих ділянках торф’яні ґрунти можуть вилучати, а територію засипати будівельними матеріалами перед облаштуванням фундаментів. Ці твердження потребують перевірки за документацією конкретних об’єктів та результатами інженерних досліджень.
Для громади принципово важливо розуміти, які саме території забудовують, які обмеження діють на них і чи відповідають видані дозволи містобудівній документації. Не менш важливими є оцінка впливу на довкілля, дотримання водоохоронних вимог та здатність наявних комунікацій обслуговувати нові житлові комплекси.
Чому заплава має значення для оборони Київщини
Окремий аргумент Міронішиної стосується ролі Приірпіння під час оборони Києва у 2022 році. Вона наголошує, що територія заплави та особливості місцевості впливали на можливість пересування військової техніки й були частиною ширшого географічного контексту оборони регіону.
Звідси виникає питання, яке виходить за межі звичайної дискусії про забудову: чи враховуються уроки повномасштабної війни під час планування подальшого розвитку територій навколо столиці?
Сама по собі забудова не доводить, що територія втратила оборонне значення або що її використання суперечить вимогам безпеки. Для таких висновків потрібні фахові оцінки, відповідні документи та інформація про встановлені обмеження. Водночас стратегічне значення Приірпіння є достатньою причиною вимагати особливо уважного підходу до планування території.
Питання безпеки також стосується цивільного населення. Нові житлові комплекси мають відповідати чинним вимогам щодо укриттів та інших заходів захисту. У контексті триваючої війни це не другорядна деталь, а одна з умов відповідального міського планування.
Політичний конфлікт і відкликання депутатів
Міронішина пов’язує зміну політичного балансу в Ірпені з подіями 2024–2025 років. За її словами, після загострення конфлікту між Маркушиним і Карплюком частина депутатів почала виступати проти рішень, які вважала неприйнятними для громади.
Вона стверджує, що згодом окремих депутатів відкликали або виключили з партій, а причини таких рішень не були належним чином пояснені самим депутатам. На її думку, ці процеси могли змінити склад міської ради та полегшити ухвалення рішень новою більшістю.
Депутатка також говорить про політичні зв’язки між представниками різних партійних структур і Володимиром Карплюком. Вона вважає, що спільні інтереси могли сприяти формуванню ситуативної коаліції.
Ці заяви відображають позицію учасниці політичного конфлікту. Щоб підтвердити або спростувати їх, необхідно вивчити офіційні рішення про відкликання, партійні документи, результати голосувань і пояснення всіх сторін. Політичні контакти самі по собі не доводять наявності незаконних домовленостей.
Для мешканців важливий практичний результат: чи може міська рада ухвалювати необхідні рішення, чи достатньо прозорими є її процедури та чи мають депутати можливість представляти інтереси своїх виборців без неправомірного тиску.
Місто, яке відбудовується, але не вирішує всіх проблем
Під час розмови журналіст згадує, що після руйнувань 2022 року Ірпінь помітно змінився зовні. Однак Міронішина наголошує, що відновлений вигляд окремих районів не означає автоматичного розв’язання всіх проблем громади.
Вона говорить про брак паркувальних місць, появу нових будинків без належної інфраструктури, проблеми з доступністю укриттів та навантаження на дороги. На її думку, місто має оцінюватися не лише за новими фасадами, а й за тим, наскільки комфортно та безпечно в ньому жити.
Це особливо важливо для Ірпеня, який пережив окупацію, значні руйнування та масштабне повернення мешканців. Відбудова в такому місті має поєднувати житлові проєкти з розвитком комунікацій, соціальних об’єктів, транспортної мережі та захисної інфраструктури.
Міронішина також порушує питання про вшанування загиблих військових. Вона згадує публічні звинувачення щодо можливих порушень під час реалізації проєктів пам’ятників, але в наданій розшифровці немає документів, які дозволяли б незалежно встановити обставини цих тверджень. Такі питання потребують окремої перевірки за матеріалами відповідних закупівель і результатами офіційних розслідувань, якщо вони проводилися.
Куди спрямовуються податки мешканців
Наприкінці інтерв’ю розмова переходить до ширшого питання — відповідальності місцевої влади перед громадою. Міронішина наголошує, що посадовці отримують заробітну плату з публічних коштів, а тому мають забезпечувати мешканцям якісні послуги та пояснювати, як використовують бюджет.
«Влада повинна працювати для людей. Влада працює на податки людей».
Депутатка звертає увагу на потребу в комунальному транспорті, доступній освіті, дитячих садках і школах, а також належних укриттях. Вона вважає, що житлове будівництво не повинно витісняти ці пріоритети.
Для оцінки бюджетної політики важливо порівнювати витрати міста з реальними потребами громади. Скільки коштів спрямовано на освіту, транспорт і безпеку? Які об’єкти планують побудувати? Чи відповідають видатки затвердженим програмам? Чи оприлюднюють результати закупівель і виконання робіт?
Такі питання дозволяють перевести політичну дискусію в площину перевірюваних даних. Незалежно від ставлення до конкретних посадовців, громада має право отримувати зрозумілу інформацію про використання бюджетних коштів та результати рішень міської ради.
Що можуть зробити мешканці громади
Міронішина звертається не лише до жителів Ірпеня, а й до інших громад Київщини. Вона закликає мешканців уважно стежити за роботою обраних представників, реагувати на рішення щодо забудови та цікавитися тим, як партійні конфлікти впливають на управління містом.
Практичний інструмент впливу — участь у громадських обговореннях, звернення до органів місцевого самоврядування, запити на публічну інформацію та ознайомлення з проєктами рішень до їх ухвалення. Якщо йдеться про конкретну земельну ділянку або будівництво, важливо перевіряти містобудівну документацію, дозвільні документи та інформацію про відповідні обмеження.
Також варто стежити за результатами голосувань депутатів і вимагати пояснень щодо рішень, які впливають на транспорт, комунікації, школи, укриття та зелені зони. Такий підхід допомагає оцінювати політиків за конкретними діями, а не лише за публічними заявами.
Кому має служити місцева влада
Інтерв’ю із Зоряною Міронішиною порушує кілька взаємопов’язаних проблем Ірпеня: політичне протистояння, доступність посадовців, щільну забудову та відповідність міських витрат потребам мешканців. Її критичні оцінки щодо окремих політиків і можливих бізнесових інтересів потребують незалежної перевірки. Водночас питання про якість інфраструктури, безпеку забудови та прозорість бюджетних рішень можна оцінювати на підставі документів і конкретних результатів.
Ірпінь має не лише відновлюватися після руйнувань, а й планувати розвиток так, щоб нове житло супроводжувалося дорогами, школами, дитячими садками, укриттями та достатніми комунальними потужностями. А робота міської ради має бути зрозумілою для людей, які фінансують її діяльність своїми податками.
Чи зможе Ірпінь знайти баланс між забудовою та інтересами громади — і які конкретні рішення міська влада готова показати мешканцям, щоб довести, що розвиток міста справді відповідає їхнім потребам?
Дивіться повне інтерв’ю
У випуску Зоряна Міронішина докладніше розповідає про зміну керівництва Ірпеня, конфлікти в міській раді, забудову заплави, міську інфраструктуру та відповідальність посадовців перед громадою.
