За позовом Офісу Генерального прокурора Путивльський районний суд Сумської області визнав право державної власності на 892 предмети археологічного та культурного значення. Колекція охоплює більш ніж дві тисячі років — від раннього залізного віку (VIII ст. до н. е.) до доби Київської Русі (XIII ст. н. е.).
Що вилучили
Серед 892 предметів — наконечники стріл, монети різних епох, фібули, хрестики, персні й підвіски. За класифікацією ОГП, колекція охоплює ранньосередньовічний і давньоруський культурно-історичні пласти та, за висновками відомства, має виняткову наукову цінність.
Характер збірки — нумізматика, бойове спорядження, культовий і побутовий інвентар — типовий для колекцій, що формуються через нелегальний металопошук: детектор дозволяє зібрати саме такий «асортимент» за кілька сезонів на городищах Посеймя, де Путивль і є центром найщільнішої концентрації пам'яток.
«Артефакти перебували у приватної особи та не були добровільно передані державі»
— Офіс Генерального прокурора України
Цивільний позов замість вироку
Важлива деталь у формулюванні: справа вирішена через цивільний позов, а не в межах кримінального провадження. Це означає, що суд констатував незаконне утримання майна держави, однак питання про кримінальну відповідальність власника — за статтею 298 КК (незаконні пошукові роботи) або суміжними нормами — у публічних повідомленнях ОГП не розкрите.
Відповідно до чинного законодавства, предмети археологічного походження в Україні не можуть перебувати у приватній власності, продаватися або колекціонуватися фізичними особами — вони є власністю держави за фактом виявлення.
Контекст: системна практика чи разова справа
Путивльська справа — не ізольований епізод. Раніше за сприяння ОГП до Національного музею історії України передали понад 7 тисяч артефактів — найбільше поповнення державного музейного фонду за роки незалежності. Ту колекцію виявили під час обшуків у межах кримінального провадження щодо колишнього голови Ради міністрів АР Крим; предмети зберігалися на горищах і навіть в електрощитовій.
Паралельно, у лютому 2025 року Верховна Рада ратифікувала Нікосійську конвенцію Ради Європи — перший міжнародний договір, що встановлює механізм кримінального переслідування за злочини проти культурних цінностей, зокрема за незаконне заволодіння артефактами та їх приховування.
Що далі
ОГП не повідомив, до якої саме установи передадуть сумські артефакти і чи відкрито кримінальне провадження щодо їхнього власника. Прецедент зі справою Горбатова показав: між вилученням колекції та реальним кримінальним вироком може минути роками.
Якщо Путивльська прокуратура все ж відкрила провадження за ст. 298 КК, вирок стане індикатором того, чи змінює щось ратифікація Нікосійської конвенції на практиці — чи залишається цивільна конфіскація єдиним реальним інструментом.
