Коротко: Жартівливий рейтинг зайвих фраз очолила абревіатура «6‑7». Розбираємося, чому цей інтернет‑мем потрапив у 50‑й список Державного університету Лейк‑Суперіор і що це означає для культури мовлення — зокрема в Україні, де точність повідомлення має стратегічне значення.
Про список і його авторитет
Щорічний «Список заборонених слів» Державного університету Лейк‑Суперіор (заснований 1976 року) відстежує фрази, які через надмірне або хибне вживання втрачають сенс. У 2025 році перше місце посіла абревіатура «6‑7», яка стала вірусною серед покоління Z. У топ‑десятку також потрапили слова demure, incentivize, perfect, gift/gifted, my bad та reach out.
"Список відображає розмовні тенденції, що формуються у соціальних мережах. Терміни, які ширяться без контексту інтонації чи мови тіла, легко піддаються спотворенню та истощенню значення."
— Девід Тревіс, президент Державного університету Лейк‑Суперіор
Чому «6‑7» став хітом — і чи має значення, що Dictionary.com назвав його словом року
По‑перше, це приклад того, як внутрішні інтернет‑жарти можуть швидко вийти за межі платформи і стати маркером покоління. По‑друге, увага великих лексикографічних ресурсів (наприклад, Dictionary.com обрав його «словом року») додає тренду широти й робить його предметом публічного обговорення.
"Часто це радше внутрішній інтернет‑жарт: слово живе у вузькому колі і втрачає контакт із ширшим мовним контекстом."
— Редактори Dictionary.com
Що це значить для України: культура мови, ідентичність і безпека
Для українського читача важливі три практичні наслідки. По‑перше, молодіжна креативність — це ресурс культури, який варто розуміти і використовувати, а не просто списувати як «безглуздя». По‑друге, швидкоплинні меми показують, як легко інформація втрачає точність — критично важливо під час комунікації про безпеку та допомогу. По‑третє, мова адаптується: тренди приходять і минають, але саме від нас залежить, які запозичення приживуться в нашій культурі слововживання.
Прогноз
Аналітики й лексикографи переважно погоджуються: вірусні слова часто швидко згасають. Швидка хвиля уваги не означає довготривалої зміни мови. Водночас такі явища — корисне нагадування: у битві за увагу важлива не гучність, а зрозумілість повідомлення. Для України це означає збереження мовної точності й адаптивність — цінності, які працюють і в культурі, і в інформаційній безпеці.
