1 189 960 заяв — цифра, яку зручно винести в заголовок як рекорд. Але це заяви, не люди. Один вступник міг подати документи одразу до п'яти-семи закладів і на кілька спеціальностей — система це дозволяє. Тож 28% приросту порівняно з 2025 роком показують не стільки бум вступників, скільки зміну поведінки: молодь стала активніше "страхуватися", подаючи заяви ширше.
Практичний висновок для батьків і абітурієнтів наступних років: орієнтуватися на кількість заяв як індикатор конкурсу — помилка. Реальна картина конкуренції з'явиться лише після 6 серпня, коли МОН оприлюднить рекомендації до зарахування, і особливо після 13 серпня, коли завершиться сама процедура.
Менеджмент і психологія тримають лідерство, але не найшвидше ростуть
Менеджмент (105 301 заява) і психологія (66 774) залишаються найбажанішими напрямами — тут спрацьовує інерція: ці спеціальності здаються універсальними та не вимагають профільної математики чи фізики на високому рівні. Але темп приросту в них — 32,8% — майже такий самий, як загальний по країні. Це означає, що популярність менеджменту не є винятковою тенденцією 2026 року, а частиною загального сплеску активності подання заяв.
Цікавіше подивитися не на лідерів за обсягом, а на лідерів за динамікою.
Де реальний зсув: інженерія росте вдвічі швидше за середнє
Будівництво та цивільна інженерія: +61,6%. Електрична інженерія: +57,1%. Автоматизація і робототехніка: +53,5%. Авіаційна та ракетно-космічна техніка: +74,6%. Для порівняння — загальний приріст заяв по країні становив 28%, тобто інтерес до інженерних напрямів зростає вдвічі швидше за середній показник.
"Кількість заяв на спеціальності з особливою підтримкою зросла на 33,4%. Це важливий сигнал для університетів і держави, адже йдеться про підготовку фахівців, яких уже потребують економіка та відбудова", — прокоментував заступник міністра освіти і науки Микола Трофименко.
"Особлива підтримка" тут не абстрактне слово — це державні стимули: підвищені стипендії, додаткові бюджетні місця, гранти. Тобто держава цілеспрямовано підштовхує вступників до технічних спеціальностей, які потрібні для відбудови та оборонної промисловості, і це, судячи з цифр, працює.
Хто програє в цій динаміці
На тлі загального зростання є лише дві спеціальності зі спадом: металургія (-6,2%) та дошкільна освіта (-0,6%). Металургія — не дивно, зважаючи на стан галузі під час війни. А от падіння інтересу до дошкільної освіти, нехай і мінімальне, варто тримати в полі зору: дефіцит вихователів в Україні вже відчутний, і навіть невеликий негативний тренд тут може посилити проблему за кілька років.
Що це означає для ринку праці за 4-5 років
Якщо тенденція збережеться, Україна отримає більше інженерів-будівельників, електриків та фахівців з автоматизації саме тоді, коли відбудова інфраструктури вимагатиме максимальної кількості кадрів. Питання в тому, чи встигнуть виші перебудувати навчальні програми та матеріальну базу під зрослий попит, чи кількість заяв так і залишиться наміром, який розчиниться після першої сесії з опором технічних дисциплін.
