30 березня до південнокорейського промислового комплексу Десан причалив танкер із 27 000 метричних тонн російської нафти. Вантаж належить LG Chem — провідному хімічному виробнику країни. Це не просто комерційна угода: це перший офіційно задокументований злам санкційного режиму навколо російської сировини на корейському ринку — зроблений не всупереч США, а з їхнього мовчазного дозволу.
Від зупинки заводу до «надзвичайного маршруту»
Нафта — у даному випадку нафта — це сировина для виробництва етилену, пластику, синтетичних смол. Південна Корея щомісяця споживає близько 4 мільйонів тонн нафти, із яких 45% — імпорт, а 77% того імпорту традиційно йшло через Ормузьку протоку. Коли після американо-ізраїльських ударів по Ірану рух танкерів через протоку фактично припинився, ланцюжок розірвався блискавично.
Ще в понеділок, 24 березня, LG Chem зупинила виробництво етилену на заводі в Йосу. Компанія, як і Lotte Chemical та Hanwha Solutions, розіслала клієнтам попередження про форс-мажор — юридичний інструмент, що дозволяє відмовитися від контрактних зобов'язань через обставини поза контролем сторін. За даними Korea Federation of Plastics Industry Cooperatives, 71% опитаних компаній отримали від постачальників повідомлення про можливе скорочення або призупинення поставок смол, 92% — про підвищення цін на сировину.
«Було б краще, якби на урядовому рівні існувала система стратегічних запасів нафти».
Представник LG Chem, як цитує Packaging Insights
Вікно шириною в 30 днів
Ключову роль зіграло рішення Вашингтона. 12 березня США видали 30-денний дозвіл на купівлю санкційних російських нафтопродуктів. Як повідомляє The Korea Herald із посиланням на Міністерство промисловості, саме цей waiver зробив угоду LG Chem юридично можливою. Термін дії дозволу спливає 11 квітня — і чи буде він продовжений, наразі невідомо.
Паралельно уряд Кореї заборонив експорт нафти з країни з опівночі в четвер, намагаючись утримати залишки сировини всередині. Водночас Євросоюз, за даними The Korea Times, зберігає жорстку позицію щодо будь-якої торгівлі з Росією в енергетичному секторі — що ставить корейські компанії, які є великими експортерами на ринок ЄС, під потенційний регуляторний тиск.
- 27 000 тонн — обсяг поставки LG Chem; це менше 1% місячної потреби країни
- 80% нафти, що проходила через Ормузьку протоку у 2025 році, прямувало до Азії, за даними Wood Mackenzie
- 12–14 млн барелів сирої нафти щодня транзитували через протоку до закриття
- LG Chem, Lotte Chemical, Hanwha Solutions — всі троє оголосили форс-мажор клієнтам
Прецедент, який не вдається назвати прецедентом
Символічна вага події виходить далеко за межі однієї партії сировини. Корея — один із найбільших союзників США в Азії і країна, що системно дотримувалася санкційного тиску на Москву після 2022 року. Тепер та сама країна, з відома Вашингтона, вперше офіційно купує російську нафту — хоч і через надзвичайний «аварійний коридор».
Офіційна мова обережна: уряд говорить про «диверсифікацію джерел» і «кризові заходи», а CEO LG Chem подякував уряду за «сприяння купівлі та оплаті». Але механіка однозначна: дефіцит, спровокований однією війною, розмив санкційну лінію, накреслену іншою.
Якщо Вашингтон не продовжить дозвіл після 11 квітня, LG Chem знову опиниться перед вибором: зупинка виробництва або пошук сировини на ринку, де її фізично немає. Але якщо продовжить — тимчасовий «аварійний коридор» ризикує перетворитися на нову торгову норму, яку буде дедалі важче закрити.
