15 січня 1999 року сербські сили оточили невелике косовське село Рачак і почали прочісувати його будинок за будинком. Жителів, яких знаходили, — забирали, катували та розстрілювали. Загинуло 45 осіб. Того ж дня голова місії ОБСЄ Вільям Волкер назвав це «злочином проти людяності» і наполіг, що жертви були мирними мешканцями, а не бійцями КВА — всупереч офіційній позиції Белграда, яка не змінилася й досі.
Двадцять шість років потому поліція Косова виконала судовий ордер і затримала п'ятьох громадян Косова сербського походження — четверо з них колишні поліцейські. Шостий підозрюваний залишається на волі. Операція відбулась у межах справи «Реçаку II» — спільної роботи Спеціальної прокуратури та Директорату з розслідування воєнних злочинів.
«Ми виконали судовий наказ і заарештували п'ятьох осіб, підозрюваних у причетності до різанині в Рачаку»
— прокурор Іліp Морина на пресконференції Прокурорської системи Косова
Як їх знайшли через чверть століття
За словами прокурора Морини, підозрювані були членами підрозділів, якими під час війни командував Горан Радосавлєвич (псевдо «Гурі») — колишній командир спецпідрозділів сербської поліції, якого Спеціальна прокуратура ще з 2023 року розшукує як одного з головних фігурантів. Радосавлєвич перебуває в Сербії й входить до наглядової ради правлячої Сербської прогресивної партії. Він заперечує вину.
Директор Директорату з розслідування воєнних злочинів Башкім Спагіу повідомив, що для ідентифікації підозрюваних слідчі використали архівні відеозаписи — зокрема матеріали косовського RTK та Радіо і телебачення Сербії. Те, що вдалося встановити особи через телевізійні кадри, відображає й слабкість: Морина визнав, що до 2020 року жодного серйозного розслідування різанині в Рачаку не велося взагалі.
Масштаб і прецедент
Рачак був не ізольованим інцидентом. Різанина стала частиною обвинувачення проти президента Югославії Слободана Мілошевича в Гаазькому трибуналі — але вирок так і не був винесений: Мілошевич помер у 2006 році під час процесу. Єдиним засудженим за цю конкретну різанину до сьогодні залишається колишній сербський офіцер Зоран Стоянович — 15 років від суддів місії ООН в Косово.
Тепер справа набирає ширшого виміру для регіону: у квітні 2024 року белградський суд засудив семерьох колишніх військових Югославської армії до сумарно 56 років ув'язнення за різанини в косовських селах у 1999 році — прецедент того, що сербські суди також здатні виносити подібні вироки, хоча й рідко.
- 45 жертв — кількість загиблих мирних мешканців 15 січня 1999 року; тіло однієї жінки досі не знайдено
- До 2020 року — жодного повноцінного розслідування, за словами прокуратури
- 6-й підозрюваний у справі «Реçаку II» залишається незатриманим
- Горан Радосавлєвич — головний розшукуваний — перебуває в Сербії і залишається недосяжним для косовського правосуддя
Підозра — не вирок
Усі п'ятеро затриманих є підозрюваними, а не засудженими. Прокурор Морина підкреслив: притягнення до відповідальності можливе лише за наявності достатніх доказів. Це принципово важливо в справі, де минуло 27 років, свідки старіють або вже померли, а архіви частково знищені.
Сербська сторона традиційно кваліфікує події в Рачаку як «фікцію» (формулювання президента Вучича) або як законну антитерористичну операцію — позиція, яку Белград не змінював з 1999 року і яка не знайшла підтримки в міжнародних судових органах.
Якщо прокуратура Косова до кінця 2025 року справді подасть кілька обвинувальних актів — як анонсувала, — стане зрозуміло, чи перетворюються ці арешти на системну кампанію відповідальності, чи залишаться окремим жестом після двадцяти п'яти років бездіяльності.
