Про те, що вона у розшуку ТЦК, психологиня Агата Захарян дізналася від дільничного поліцейського. Математикиня Галина Цехмістро — від телефонного дзвінка майора. Обидві — не лікарки, не фармацевтки, не військовозобов'язані за жодним законним критерієм. І обидві — у базі Харківського ТЦК із позначкою «ухилянтка».
Що трапилось
У березні 2026 року в медіапросторі спалахнув скандал після того, як Ірина Харациді-Логінова — керівниця відділу кадрів приватної компанії — виявила себе у розшуку через застосунок Резерв+. Як повідомляє «Українська правда», вона знайшла ще понад 20 жінок із тим самим статусом у Шевченківському ТЦК Харкова.
Міністр оборони Михайло Федоров під час години запитань у Верховній Раді підтвердив: причина — технічна помилка конкретного районного ТЦК. Жінок автоматично внесли до бази як медпрацівниць і присвоїли військово-облікову спеціальність 912 — категорію для тих, хто працює в польових умовах.
«Це була проблема технічна з боку Харківського ТЦК. На жодну жінку не накладено штраф, знято всі обмеження, розшуки».
Михайло Федоров, міністр оборони, під час засідання ВРУ
Де система дала збій двічі
Перший збій — технічний: автоматичне внесення до реєстру без верифікації. Другий — юридичний: коли жінки приходили до ТЦК розбиратися, їх знімали з розшуку, але не знімали з обліку. За словами представників ТЦК, у законі немає окремого пункту «зняти з обліку через помилку військкомату».
Наслідки для постраждалих були цілком реальними:
- неможливість виїзду за кордон;
- ризик блокування банківських рахунків;
- виклики від поліції для «уточнення даних».
Всього зафіксовано 32 випадки. Пресслужба Міноборони запевнила, що статус «в розшуку» знято ще два тижні тому, а повне виключення з реєстру Резерв+ завершать до кінця квітня. Штрафів — жодного.
Ширший контекст
Інцидент стався на тлі загальної невизначеності щодо жіночого військового обліку. Як пояснює судово-юридична газета, обов'язковому обліку підлягають лише жінки з медичною або фармацевтичною спеціальністю. Проте, як показав харківський випадок, сам механізм верифікації — хто саме потрапляє до бази і на яких підставах — досі залишається непрозорим: база поповнюється автоматично, а оскаржити помилку в адміністративному порядку складніше, ніж її допустити.
Окремі постраждалі вже звернулися до суду. За даними «Судово-юридичної газети», Харківський окружний адміністративний суд у серпні 2025 року задовольнив позов жінки і визнав дії ТЦК щодо взяття її на облік протиправними.
Якщо Міноборони до кінця квітня не запровадить механізм автоматичної верифікації перед внесенням до реєстру — а не після скандалу — наступний подібний інцидент буде лише питанням часу і назви іншого ТЦК.
