За даними Євростату, станом на березень 2026 року тимчасовий захист у ЄС мали 4,33 мільйона українців. Найбільше — у Німеччині (1,27 млн), Польщі (961 тис.) та Чехії (380 тис.). Серед них 26,6% — чоловіки. Тепер ця група розколюється надвоє: на тих, кому нові правила не загрожують, і тих, для кого шлях до захисту в ЄС фактично закритий.
Що змінилося і для кого
Рада ЄС погодила продовження тимчасового захисту до 4 березня 2028 року — але з ключовим уточненням. Як повідомляє Euronews, тимчасовий захист більше не надаватиметься новоприбулим особам, які не мають дозволу на виїзд з України через військові зобов'язання. На практиці йдеться про чоловіків віком 23–60 років.
Водночас, за даними NV та Радіо Свобода, ті, хто вже отримав тимчасовий захист, збережуть його незалежно від призовного статусу — зміни до директиви не мають зворотної сили. Фактично ЄС зафіксував дедлайн: хто встиг — той захищений, хто не встиг — потрапляє під нові правила.
Норма стосується не лише чоловіків 23–60 років. Як пояснює Європейська правда, під обмеження підпадають також молодші чоловіки та жінки, які добровільно взяли на облік і не мають офіційного звільнення від служби.
Чому ЄС пішов на це саме зараз
Ініціатива походить одночасно з двох боків. Єврокомісар з питань міграції Магнус Бруннер прямо заявив: «Це те, про що Україна нас просила, і це те, що ми робимо». Кілька держав-членів — зокрема Данія, яка змінила національне законодавство ще раніше — тиснули на Брюссель, посилаючись на потреби України в особовому складі та труднощі з інтеграцією.
«Виключення цілої групи за ознакою статі та віку потребує обґрунтування відповідно до міжнародних стандартів протидії дискримінації».
Комісар з прав людини Ради Європи Майкл О'Флаерті
О'Флаерті також наголосив, що питання призову можуть стати підставою для індивідуальних заяв про надання притулку — тобто чоловіки, яким відмовили в тимчасовому захисті, теоретично можуть звернутися за статусом біженця через стандартну процедуру. Це довше, складніше — і з непередбачуваним результатом.
Що далі з тими, хто вже в ЄС
Після затвердження змін Радою ЄС кваліфікованою більшістю та офіційної публікації в Офіційному журналі ЄС норми набудуть чинності. За даними Єврокомісії, паралельно запускається програма підтримки добровільного повернення — з допомогою в житлі, працевлаштуванні та освіті для тих, хто захоче повернутися в Україну.
Ключове практичне питання залишається відкритим: як саме держави-члени перевірятимуть призовний статус заявника на кордоні — і чи буде ця перевірка однаковою в Німеччині, Польщі та Болгарії. Якщо механізм контролю виявиться різним у кожній країні, норма стане декларативною вже в перші місяці дії.