7 червня вірмени прийшли на виборчі дільниці з явкою 58,97% — найвищою з 2018 року. Центральна виборча комісія зафіксувала перемогу «Громадянського договору» Нікола Пашиняна: 49,81% голосів. Другу сходинку зайняла проросійська партія «Сильна Вірменія» бізнесмена Самвела Карапетяна — 23,3%. Блок «Вірменія» колишнього президента Роберта Кочаряна набрав іще близько 9,9%.
Разом два проросійських угруповання отримали понад 31% — більше, ніж давали екзитполи. Це означає, що третина вірмен проголосувала не за євроінтеграцію, а проти неї. І саме ця третина перетворює перемогу Пашиняна на обмежений мандат.
Чого не вистачило
Щоб провести конституційний референдум, якого Азербайджан вимагає як умову мирного договору, потрібні дві третини парламенту. Пашинян їх не отримав. Як зазначає Al Jazeera, без цієї більшості найамбітніші пункти його програми — нормалізація відносин з Баку і Анкарою — залишаються без інструменту реалізації.
У своїй переможній промові Пашинян назвав результат «історичною перемогою» і пообіцяв продовжити зближення і з Заходом, і з Росією. Але формула «і-і» дедалі менше влаштовує обидві сторони.
Ціна розвороту — в цифрах
Вірменія економічно вбудована в російську інфраструктуру глибше, ніж будь-яка інша пострадянська держава, що декларує євроінтеграцію. 82% газу надходить із Росії через мережі «Газпрому» за пільговою ціною — $177,5 за тисячу кубометрів, тоді як європейський спотовий ринок котирує близько $600. Щорічні перекази трудових мігрантів із Росії перевищують $800 млн, що помітно тиснуть на споживчий попит і курс драму. Товарообіг двох країн у 2024–2025 роках сягнув $10–12 млрд.
Якщо Єреван вийде з Євразійського економічного союзу, втрати оцінюються приблизно в $5 млрд — близько 15% ВВП. «Абсолютно очевидно, що в якийсь момент Вірменії доведеться зробити остаточний геополітичний вибір, адже перспектива інтеграції з ЄС несумісна з членством у ЄАЕС», — заявив експерт Олексій Бобров.
«Москва перетворює економічні відносини на інструмент політичного тиску — поширюючи експортні обмеження на вірменські товари».
Урсула фон дер Ляєн, президент Єврокомісії, 4 червня 2025 року
У відповідь ЄС пообіцяв Єревану пакет підтримки на €50 млн і полегшення торгових умов для вірменської продукції. У квітні президент Ваагн Хачатурян підписав закон про формальний початок процесу вступу до ЄС — хоча офіційна заявка ще не подана.
Символ і цифра
Геополітичний розворот Пашиняна вимірюється не лише відсотками на виборах. Коли він зустрівся з Володимиром Зеленським у Єревані, обидва лідери спілкувалися англійською — а не російською, звичною мовою пострадянської дипломатії. Для Кремля це була демонстративна зміна коду.
Зеленський привітав перемогу Пашиняна, назвавши її «перемогою суверенітету та незалежності Вірменії», і закликав ЄС надати Єревану реальну підтримку: «Саме зараз — час, коли Євросоюз має діяти». Трамп іще до голосування написав у Truth Social, що повністю підтримує Пашиняна на переобрання.
Вірменія заморозила участь у ОДКБ після того, як у 2023 році Росія не захистила її від азербайджанського наступу в Карабаху. Але російська військова база в Гюмрі досі стоїть. Газопроводи досі належать «Газпрому». А залізниця — «Російським залізницям».
- 49,81% — результат «Громадянського договору»
- 23,3% — «Сильна Вірменія» (проросійська, Карапетян)
- ~9,9% — блок «Вірменія» (Кочарян)
- 58,97% — явка, рекорд з 2018 року
- 2/3 парламенту — поріг для конституційного референдуму, якого Пашинян не досяг
Єреван обрав напрямок, але не отримав швидкісного коридору. Якщо ЄС не запропонує конкретного механізму компенсації втрат від виходу з ЄАЕС — передусім в енергетиці та переказах — наступні вибори можуть поставити під сумнів навіть цей мандат.
