З 24 лютого 2022 року по 12 квітня 2026-го в Україні зафіксовано 620 нападів на представників територіальних центрів комплектування. Цифру оприлюднила Національна поліція у відповідь на запит LIGA.net. За нею — не просто статистика, а крива суспільної напруги: п'ять випадків у 2022-му, і 341 — лише за 2025 рік.
Де б'ють найбільше
Географія нападів корелює з густотою населення і тиском мобілізації. Лідирує Харківська область — 69 зафіксованих випадків, далі Київ (53) та Дніпропетровська область (45). Харків — прифронтове місто з підвищеним призовним тиском і водночас один із центрів, де судова практика у справах проти ТЦК вже встигла сформуватися.
Що відбувається після нападу
За даними Сухопутних сил ЗСУ, станом на грудень 2025 року внаслідок нападів загинуло четверо військовослужбовців — в Одеській, Полтавській областях і Львові. Щодо кожного випадку відкрито кримінальну справу. Але відкрити — не означає довести до вироку.
Миколаївська область — показовий приклад: 31 зафіксований напад за весь час, і лише дві справи дійшли до суду. Решта — на стадії досудового розслідування. Схожа картина характерна для більшості регіонів.
«Характер зафіксованих інцидентів різноманітний і не обмежується словесними конфліктами чи погрозами. У низці випадків військовослужбовці отримували тілесні ушкодження — забої, садна, хімічні опіки, переломи, рублені рани, ножові поранення».
Миколаївський ОТЦК та СП
Умовний вирок як норма
Там, де справи таки доходять до суду, вироки переважно умовні — це підтверджує аналіз судової практики за 2024–2025 роки. Виняток становлять випадки, коли слідство встановлює зв'язок із зовнішніми спецслужбами: тоді суди переходять до реальних термінів — до 15 років ув'язнення. Але таких справ одиниці.
Для порівняння: публікація в соцмережах місця розташування ТЦК кваліфікується судами як загроза мобілізаційному плану і карається позбавленням волі — суворіше, ніж фізичний напад на офіцера.
Що стоїть за цифрами
Зростання нападів — це не лише кримінальна статистика. Це індикатор того, наскільки інституція, уповноважена забезпечувати армію людьми, сприймається частиною суспільства як легітимна. У 2022-му п'ять нападів за рік можна було пояснити ексцесами. 341 напад за 2025 рік — це вже системна відповідь на системну проблему.
При цьому держава поки що реагує переважно на рівні реєстрації: фіксує, відкриває справи, рідко доводить до вироку. Жодної публічної програми захисту співробітників ТЦК — ні бронежилетів для груп оповіщення, ні обов'язкового супроводу — офіційно не анонсовано.
Якщо кількість справ, що доходять до реального вироку, залишиться на нинішньому рівні, зростання нападів у 2026 році продовжиться — бо стримуючого ефекту покарання фактично немає. Переломним може стати момент, коли суди масово перейдуть від умовних до реальних термінів у справах без шпигунської складової: саме тоді буде видно, чи спрацює юридичний важіль там, де не спрацювало суспільне переконання.
