Що сталося
У ніч проти неділі, 8 лютого, російські безпілотники завдали масованого удару по обʼєктах Нафтогазу у Полтавській області. Голова правління Нафтогазу Сергій Корецький підтвердив влучання ворожих БПЛА: за даними компанії, є руйнування активів і обладнання, проте, за офіційними повідомленнями, обійшлося без постраждалих.
"Аварійні бригади, технічні служби та всі профільні підрозділи працюють у посиленому режимі над ліквідацією наслідків атаки"
— Сергій Корецький, голова правління НАК "Нафтогаз України"
Цей удар став 19-ю цілеспрямованою атакою на обʼєкти Нафтогазу з початку року, що свідчить про систематичний характер нападів на енергетичну інфраструктуру.
Реакція рятувальників і масштаби
За повідомленням ДСНС, займання на кількох обʼєктах у Миргородському районі було локалізовано та ліквідовано. До робіт залучали близько 200 рятувальників і приблизно 60 одиниць техніки, пожежі гасили в оперативному режимі — станом на 11:16 займання було ліквідовано.
"У Миргородському районі внаслідок прямих влучань та падіння уламків дронів на кількох обʼєктах одного з підприємств виникли пожежі"
— Віталій Дяківнич, очільник Полтавської ОВА
Паралельно по всій країні у ніч на 7–8 лютого фіксувалися удари безпілотниками і крилатими ракетами; за словами прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, під удар потрапляли підстанції, повітряні лінії та окремі теплоелектростанції (зокрема Бурштинська та Добротвірська), через що деякі регіони відчули аварійні відключення електроенергії.
Чому це важливо
Атаки на енергетику мають не стільки тактичний, скільки стратегічний вимір: систематичні удари підривають стабільність постачання, створюють ризик тривалих пошкоджень обладнання та навантажують логістику відновлення в холодний період. Нині ключові висновки такі:
- Це — частина скоординованої кампанії тиску на критичну інфраструктуру, що вже нараховує десятки епізодів цього року.
- Швидка реакція ДСНС і аварійних бригад мінімізувала людські втрати, але не знімає питання відновлення техніки й обладнання.
- Аварійні відключення в регіонах показують вразливість розподільчих мереж і потребу резервних джерел та посилення ППО охорони критичної інфраструктури.
Що далі
Короткостроково пріоритет — відновлення пошкодженого обладнання та забезпечення безпеки працівників, довгостроково — підвищення стійкості енергосистеми, диверсифікація постачань і міжнародна технічна підтримка. Експертне середовище звертає увагу на те, що ефективність таких заходів залежить від швидкості постачання комплектуючих і ресурсів для ремонту, а також від рівня протиповітряного захисту для критичних обʼєктів.
Питання до партнерів і державних інституцій залишається практичним: чи вистачить потужностей для швидкого відновлення та посилення захисту — і як це вплине на графіки відновлення постачання електроенергії в постраждалих регіонах?
