Британія, танкери і нова фаза морського тиску на Кремль
За даними The Guardian, Велика Британія опрацьовує військові сценарії для захоплення танкерів так званого "тіньового флоту" — суден, які використовують фальшиві або змінні прапори для приховування зв'язків із Росією. Це не просто окрема ідея: планувальні дискусії відбуваються в контексті координації з союзниками по НАТО і на тлі прикладу США, які у січні 2026 року захопили танкер Bella 1.
Що саме опрацьовують союзники?
Неназвані співрозмовники в британському Міноборони повідомляють, що були відпрацьовані військові варіанти затримання суден у міжнародних водах. Частина аргументації — прагнення перервати джерела фінансування російської агресії: ще до 2025 року Лондон вніс у санкційні списки понад 500 суден, пов’язаних із експортом російської нафти.
Юридична палітра: прапори і «бездержавність» суден
Ключовий юридичний момент — прапор судна як вираження юрисдикції. Якщо судно постійно використовує фальшиві або змінні прапори, воно де-факто може опинитися у статусі, що іноді називають «бездержавним», і тоді його можна затримати згідно з певними нормами морського права. Однак у європейських країнах тлумачення цих норм різниться — саме тому потрібна координація між державами.
Ризики та тактичні міркування
Як попереджає Lloyd's List, який цитує свого головного редактора Річарда Міда, правове підґрунтя є, але головне питання — ризик ескалації. Мід зауважує, що Королівський флот міг би затримати багато таких суден, але вдаватися до цього побоюються через можливу реакцію Москви. Також обговорюється варіант зменшення ризиків — провести операції поза Балтійським або арктичним регіонами, де російська присутність і безпосередня загроза більші.
"Королівський флот міг би затримати будь-яку кількість суден відповідно до морського права, оскільки вони фактично не мають громадянства. Але вони цього не зробили, тому що існує ризик ескалації."
— Річард Мід, головний редактор Lloyd's List
Чому це важливо для України
По-перше, кожен успішний захід проти «тіньового флоту» знижує доходи, які Кремль отримує від експорту енергоносіїв — прямий фактор підриву фінансування війни проти України. По-друге, подібні операції демонструють готовність союзників переводити санкційний тиск у практичні кроки — це сигнал, який може вплинути на рішення третіх країн-імпортерів. По-третє, для України важлива правова і дипломатична рамка: без неї операції можуть ускладнити співпрацю та створити політичні розбіжності серед партнерів.
Що далі?
Ми бачимо можливість посилення морського тиску на Росію, але реалізація такого інструмента залежить від балансу між бажанням діяти та обережністю щодо ескалації. Для України ключова задача — перетворити міжнародну риторику і санкції на скоординовані дії, які знижуватимуть ресурсну базу агресора без непотрібного розширення фронту. Чи стане це новою нормою морської політики щодо Кремля — залежатиме від того, наскільки тісно діятимуть союзники і наскільки чітко буде прописана юридична база операцій.
