Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос у Люксембурзі перед засіданням Ради ЄС із закордонних справ заявила, що жодна інша країна не поєднує війну, боротьбу за виживання й реформи в такому темпі. Це оцінка посадовиці, яка відповідає за успіх самого розширення, тож її варто читати разом із фактами процесу.
Факти такі: від червня Євросоюз утретє проводить міжурядові конференції одночасно з чотирма країнами: Чорногорією, Албанією, Молдовою та Україною. Першу з них, щодо кластера «Основи», призначили на 15 червня 2026 року в Люксембурзі. Тепер на черзі наступні два кластери для України та Молдови.
Де в цьому гроші
Кластер — це пакет галузей права ЄС, які країна має впровадити до вступу. Для економіки це не абстракція. До першого кластера, за даними українського урядового порталу з євроінтеграції, входять прозорість державних закупівель, статистика та фінансовий контроль. Простіше кажучи, це правила, за якими держава витрачає гроші й звітує про них, а отже, і правила гри для підрядників, які беруть участь у тендерах.
Кос наголосила, що Брюссель дедалі більше зважає на безпеку. За її словами, ЄС не може приймати нових членів, які не зміцнюватимуть його безпеку.
«Саме тут ми повинні подбати про те, щоб залучення нових учасників робило нас сильнішими, а не слабшими»
Вона мала на увазі узгодження зовнішньої політики, санкцій, енергетики та інфраструктури. Для бізнесу це означає, що вступ перевірятимуть не лише за законами про ринок, а й за тим, чи не стає країна ризиком для спільної енергетики й логістики.
Де процес гальмує
Темп, який хвалить Кос, відстає від власних планів Києва. Влітку українська влада прагнула відкрити решту кластерів до середини липня, під час головування Ірландії в Раді ЄС. У жовтні ж обговорюють лише наступні два. Єврокомісія ще в серпні заявила, що готова відкрити всі кластери, але рішення ухвалюють держави-члени. Найбільше це залежало від Угорщини. Глава МЗС Андрій Сибіга повідомив 8 жовтня, що Будапешт розблокував ще два кластери.
Є й скептики. Прем'єр Албанії Еді Рама, країни-кандидата з тієї ж четвірки, заявив, що обіцянки швидкого вступу України є брехнею і за звичайною процедурою її не приймуть. Нещодавно Politico писало, що ЄС готує поетапний шлях до вступу для чотирьох країн. Це означає, що економічні вигоди можуть прийти частинами, до повного членства.
Для підприємця чи платника податків важить не риторика, а те, чи закони, потрібні для кожного кластера, пройдуть Верховну Раду, і чи не з'явиться нове вето. Єврокомісія 28 жовтня представить звіт про прогрес кандидатів. Якщо в ньому українські закупівлі, статистика й фінконтроль отримають конкретні оцінки, а не загальні похвали, можна буде судити, наскільки слова Кос відповідають реальності. А якщо вето повернеться, поетапна модель стане для України основним, а не запасним сценарієм.
