Дрони вдарили по найбільшому в Європі виробнику сірчаної кислоти — і це не просто хімзавод

АТ «Апатит» у Череповці виробляє сировину для добрив і боєприпасів одночасно. П'ятеро поранених і витік кислоти — наслідки атаки, яку губернатор спочатку назвав «без пошкоджень».

1403
Поділитися:
Попередня атака на завод "Апатит" у березні 2026 року (Фото: Exilenova+)

Вночі 27 березня українські безпілотники атакували одразу два великих промислові об'єкти Росії — хімічний завод у Череповці (Вологодська область) та нафтопереробний завод у Ярославлі. Масштаб цілей виходить далеко за межі «чергового удару».

Череповець: не просто «завод добрив»

У Череповці розташоване підприємство АТ «Апатит» — за даними самої компанії, найбільший у Європі виробник фосфоровмісних добрив, фосфорної та сірчаної кислот, а також один із лідерів Росії з виробництва аміачної селітри. Та сама аміачна селітра використовується у виробництві вибухівки для боєприпасів.

Губернатор Вологодської області Георгій Філімонов спочатку стверджував, що обійшлося без жертв і пошкоджень критичної інфраструктури. Насправді ж, за даними MarketScreener із посиланням на компанію PhosAgro, п'ятеро людей отримали поранення, стався витік сірчаної кислоти. Компанія запевнила, що витік «локалізовано і викидів небезпечних речовин не було».

«Коли дрони вибивають і виробництво, і термінали перевалки — весь промисловий північний захід РФ впадає в кому».

Сергій Місюра, військовий аналітик Армія TV

Логіка удару стає зрозумілішою, якщо врахувати контекст: понад 70% продукції «Апатиту» раніше відвантажувалося через термінали в Усть-Лузі — порту, який також зазнав атак. Удар по виробнику та по каналу збуту одночасно — це не випадковість.

Ярославль: завод, який вже горів

Нафтопереробний завод у Ярославлі — Slavneft-YANOS — розташований за понад 700 кілометрів від українського кордону, що довго вважалося безпечною відстанню. Як повідомляє RBC-Ukraine, це вже не перший удар: завод атакували в січні 2024-го і в грудні 2025-го.

Губернатор Ярославської області Михайло Євраєв повідомив про відбиття понад 30 дронів, не уточнивши деталей пошкоджень. Відеозаписи з місця подій, які поширювались у соцмережах, показували пожежу на території НПЗ.

Що це означає для російського експорту

За даними UAWire, нафтовий експорт Росії вже скоротився на 40% через систематичні удари по нафтовій інфраструктурі. Додайте до цього удари по хімічній промисловості — джерелу валюти, яке не підпадає під нафтові санкції, — і картина стає чіткішою: Україна послідовно атакує ті вузли, де Росія заробляє гроші на продовження війни.

  • «Апатит» — сірчана кислота, фосфорні добрива, аміачна селітра (подвійне використання: агро + ВПК)
  • Slavneft-YANOS — один із ключових НПЗ Центральної Росії
  • Усть-Луга — головний термінал для хімічного експорту Північно-Заходу РФ

Офіційного підтвердження від українських військових не надходило — це стандартна практика для ударів по глибокому тилу.

Якщо Україна продовжить одночасно вражати виробничі потужності й логістику хімічного експорту, Росія або переорієнтує валютні потоки через інші канали — або зіткнеться з реальним дефіцитом сировини для власного ВПК. Питання в тому, чи встигне «Апатит» відновити потужності до того, як логістичний вузол в Усть-Лузі запрацює знову.

Новини світу

Схожі новини

Політика

Атаки 12 червня на «Тольяттикаучук» і «Нижнєкамскнєфтєхім» — не просто символічний збіг із державним святом. Обидва підприємства постачають сировину для шинної промисловості, зокрема для техніки ЗС РФ.

Політика

У ніч проти 24 травня Росія завдала одного з найбільших ударів по Києву за 2025 рік — Х-101, «Калібр», «Іскандер» і аеробалістика. Шевченківський район отримав найбільше пошкоджень: вигорів ТРЦ «Квадрат», влучання у бізнес-центр, дев'ятиповерхівку і дві школи.