Вночі 27 березня українські безпілотники атакували одразу два великих промислові об'єкти Росії — хімічний завод у Череповці (Вологодська область) та нафтопереробний завод у Ярославлі. Масштаб цілей виходить далеко за межі «чергового удару».
Череповець: не просто «завод добрив»
У Череповці розташоване підприємство АТ «Апатит» — за даними самої компанії, найбільший у Європі виробник фосфоровмісних добрив, фосфорної та сірчаної кислот, а також один із лідерів Росії з виробництва аміачної селітри. Та сама аміачна селітра використовується у виробництві вибухівки для боєприпасів.
Губернатор Вологодської області Георгій Філімонов спочатку стверджував, що обійшлося без жертв і пошкоджень критичної інфраструктури. Насправді ж, за даними MarketScreener із посиланням на компанію PhosAgro, п'ятеро людей отримали поранення, стався витік сірчаної кислоти. Компанія запевнила, що витік «локалізовано і викидів небезпечних речовин не було».
«Коли дрони вибивають і виробництво, і термінали перевалки — весь промисловий північний захід РФ впадає в кому».
Сергій Місюра, військовий аналітик Армія TV
Логіка удару стає зрозумілішою, якщо врахувати контекст: понад 70% продукції «Апатиту» раніше відвантажувалося через термінали в Усть-Лузі — порту, який також зазнав атак. Удар по виробнику та по каналу збуту одночасно — це не випадковість.
Ярославль: завод, який вже горів
Нафтопереробний завод у Ярославлі — Slavneft-YANOS — розташований за понад 700 кілометрів від українського кордону, що довго вважалося безпечною відстанню. Як повідомляє RBC-Ukraine, це вже не перший удар: завод атакували в січні 2024-го і в грудні 2025-го.
Губернатор Ярославської області Михайло Євраєв повідомив про відбиття понад 30 дронів, не уточнивши деталей пошкоджень. Відеозаписи з місця подій, які поширювались у соцмережах, показували пожежу на території НПЗ.
Що це означає для російського експорту
За даними UAWire, нафтовий експорт Росії вже скоротився на 40% через систематичні удари по нафтовій інфраструктурі. Додайте до цього удари по хімічній промисловості — джерелу валюти, яке не підпадає під нафтові санкції, — і картина стає чіткішою: Україна послідовно атакує ті вузли, де Росія заробляє гроші на продовження війни.
- «Апатит» — сірчана кислота, фосфорні добрива, аміачна селітра (подвійне використання: агро + ВПК)
- Slavneft-YANOS — один із ключових НПЗ Центральної Росії
- Усть-Луга — головний термінал для хімічного експорту Північно-Заходу РФ
Офіційного підтвердження від українських військових не надходило — це стандартна практика для ударів по глибокому тилу.
Якщо Україна продовжить одночасно вражати виробничі потужності й логістику хімічного експорту, Росія або переорієнтує валютні потоки через інші канали — або зіткнеться з реальним дефіцитом сировини для власного ВПК. Питання в тому, чи встигне «Апатит» відновити потужності до того, як логістичний вузол в Усть-Лузі запрацює знову.
