Що сталося
Розслідування Bihus.Info виявило: кондитерська фірма «Онікс» (бренд «Лучіано») роками виплачувала зарплату одній зі співробітниць, яка залишилася в тимчасово окупованому Донецьку, отримала «паспорт» ДНР, пізніше — російський, і зрештою стала співвласницею місцевої філії бренду. За даними розслідувачів, наприкінці 2022 року власники видали трьом ексспівробітницям довіреності на розпорядження корпоративними правами донецького підрозділу.
Як це працювало на практиці
Після 2014 року юридична частина бізнесу переїхала в Ірпінь, пізніше була переписана в Краматорську, а виробництво у Донецьку працювало окремо — частина обладнання і працівників залишилися на окупованій території. У кінці 2022-го трьом місцевим менеджеркам видали довіреності, які надали їм контроль над донецькою частиною. Одна з них по даних Bihus.Info отримувала зарплату від «Онікса» принаймні до першого кварталу 2024 року.
Податки і цифри
Розслідувачі звертають увагу: донецька частина бренду діяла за законами РФ і сплачувала податки до російського бюджетного простору. За їхніми підрахунками, лише у 2024 році ця діяльність принесла близько 2 млн дол. США податків до російської казни. Такі факти ставлять питання не лише про етику, а й про правову та податкову відповідальність компанії-матері або її представників.
Коментарі сторін
"Зарплата Цибенко нараховувалася 'за інерцією', — пояснив Едуард Катковський, співвласник 'Онікса'."
— Едуард Катковський, співвласник «Онікса» (коментар Bihus.Info)
Журналісти також цитують відкриті джерела (Bihus.Info) і згадують, що проблеми в бізнесі після початку великої війни відчутні: продажі падають і прибутків немає. LIGA.net раніше описував схожі виклики для ресторанної галузі — частина з них застосовна й до виробництва харчів.
Що це означає для ринку і держави
Ключові наслідки — три: репутаційні, юридичні та системні. Репутаційно — бренд, відомий по всій Україні, ризикує втратити довіру споживачів і партнерів через зв'язки з окупованими активами. Юридично — можуть виникати питання щодо правильності нарахування зарплат та передачі корпоративних прав у період воєнного часу. Системно — це чергове нагадування, що бізнесова присутність у тимчасово окупованих територіях створює механізми фінансових потоків, які працюють на конкурентні інтереси агресора.
Що робити далі
Експерти радять: провести незалежний аудит ланцюгів власності та фінансових операцій, забезпечити прозорість для партнерів і держави, а також ініціювати перевірки з боку контролюючих органів. Соціальний і ринковий тиск часто ефективніші за мовчазну паузу: інвестори та постачальники звертають увагу на подібні кейси, і це вже фактор довіри.
Висновок
Розслідування Bihus.Info — не про персональну «вину», а про системну слабкість, яка дозволяє критичним активам опинятися у правовому вакуумі під час війни. Наступний крок — за партнерами й державними органами: чи перетворяться заяви про відповідальність у конкретні дії, які захистять інтереси бренду й держави?
