29 травня о 01:54 румунські радари зафіксували, як безпілотник почав знижуватися з 600 метрів над Галацем — містом за 10 кілометрів від українського Рені. У повітрі вже були два F-16 і вертоліт IAR-330 SOCAT. Пілоти мали дозвіл на ураження. Дрон впав на дах дев'ятиповерхівки й підпалив її. Поранені — жінка й підліток, евакуйовані — 70 мешканців.
Залізо є. Проблема — в праві
Міністерство оборони Румунії після інциденту визнало: наявна система ППО створювалася для боротьби з літаками, ракетами й гелікоптерами, а не з малими низьковисотними безпілотниками. Але ключова причина — інша. За словами президента Румунії Нікушора Дана, пілоти мали наказ збити дрон тоді, коли умови дозволять це зробити без жертв і руйнувань. Дрон перебував у повітряному просторі країни лише чотири хвилини, маневрував над щільною міською забудовою — і «вікна» для безпечного пострілу не було.
«Немає жодної двозначності щодо винуватця. Повна відповідальність лежить на Російській Федерації»
— президент Румунії Нікушор Дан
Окремою проблемою виявилася юридична: розміщення систем ППО поблизу кордону наштовхується на обмеження, пов'язані з приватною власністю. Тобто навіть якби Румунія мала більше комплексів — поставити їх у потрібних точках заважає цивільне законодавство, не прийняте для умов гібридної загрози.
Що НАТО збирається змінити
Міністерка закордонних справ Румунії Оана-Сільвія Цою під час візиту до Парижа повідомила Reuters, що Бухарест ще до інциденту передав НАТО детальний перелік потреб у сфері безпеки. Галац лише прискорив консультації. Серед конкретних заходів — розширення радарного покриття для виявлення низьковисотних цілей, залучення додаткових літаків до місії НАТО з патрулювання повітряного простору, нові ресурси від союзників уздовж 650-кілометрового кордону Румунії з Україною.
Франція, яка очолює бойову групу НАТО в Румунії чисельністю близько 1400 військових, стала одним із перших адресатів цих консультацій — звідси й вибір Парижа для переговорів Цою.
- Румунія офіційно звернулася до союзників про розгортання додаткових засобів протидії дронам
- Країна поінформує Раду Безпеки ООН про «грубе та повторюване порушення міжнародного права»
- Це вже не перший інцидент: у травні 2025 року в селі Пардіна знайшли нерозірваний реактивний снаряд
Показово, що Румунія ще у травні 2025 року офіційно дозволила збивати російські дрони, що порушують її повітряний простір. Тобто і дозвіл був, і літаки були, і радари зафіксували ціль за 40 хвилин до удару. Проблема виявилася не в нестачі зброї — а в тому, що правила застосування сили не адаптовані до дрона вагою кілька десятків кілограмів, який маневрує над жилим кварталом вночі.
Якщо НАТО справді перегляне ці правила — а не лише додасть радарів і патрулів — наступний подібний інцидент покаже, чи була Галацька пожежа точкою зміни, чи просто черговим приводом для заяв.
