Що сталося
Financial Times із посиланням на неназваних представників західних спецслужб повідомляє: вербувальники, пов'язані з терористичною групою «Вагнера», переключилися з прямого бою проти України на організацію диверсій і саботажу в країнах ЄС та НАТО. За оцінками розвідок, вони обирають «вразливих» місцевих жителів і використовують посередників для проведення операцій на території союзників.
Як працює вербування і які завдання ставлять
Розвідки фіксують, що вербувальники й пропагандисти «Вагнера» використовують знайомі інструменти: від прямих фінансових стимулів до маніпуляцій у соцмережах. Агентам ставили завдання різного рівня — від підпалів автомобілів політиків і складів із допомогою для України до інформаційних провокацій, які мали імітувати активність «екстремістських» груп.
"Мережа 'Вагнера' в Європі виявилася грубим, але ефективним інструментом — вона поєднує вербувальників, місцеві контакти та пропагандистські ресурси"
— високопоставлений представник європейської розвідки (цитата за FT)
Контекст: не лише «Вагнер»
Аналітики підкреслюють: до операцій у Європі долучені й інші російські служби — ГРУ та ФСБ — які раніше використовували кримінальні мережі й діаспори. Однак після раундів висилок дипломатів і посилення контррозвідки Кремль почав частіше покладатися на посередників, у тому числі на колишніх найманців і пропагандистські групи.
Докази та цифри
Правоохоронні органи фіксують конкретні кейси: восени 2025 року поліція України й Молдови повідомила про викриття мережі — згадувалося близько 654 пов'язаних із бойовими угрупованнями осіб і низка підозр. У січні 2026 року двоє громадян Молдови та українець отримали підозри у зв'язках із "Вагнером". Ці випадки показують масштаб проблеми й перехід від бойових дій до агентурної роботи в тилу.
Що це означає для України і для союзників
Для України ризик подвійний. По-перше, саботажні операції в Європі спрямовані на послаблення рішучості західних партнерів — це безпосередньо впливає на потоки допомоги та політичну підтримку. По-друге, частина вербувань потенційно орієнтована на вразливі точки логістики й критичної інфраструктури, що може мати прямий вплив на фронт.
"Це не тільки питання політики — це практика: якщо не закрити щілини в обміні розвідданими й захисті ланцюгів постачання, наслідки відчує не лише Європа, а й український фронт"
— експерт з європейської безпеки
Що вже зробили і що потрібно робити далі
Деякі країни відреагували висилками дипломатів і розслідуваннями — ці дії скоротили частину мереж. Але фахівці закликають до системних кроків: посилити спільний моніторинг соцмереж і фінансових потоків, пришвидшити екстрадиційні механізми, захистити критичні логістичні вузли і координувати викриття вербувальницьких схем між правоохоронцями ЄС, НАТО й Україною.
Висновок
За даними FT і західних розвідок, «Вагнер» й інші російські структури трансформують тактику — від фронтових боїв до прихованих операцій в тилу. Це логічний хід у гібридній війні: якщо не можна переломити фронт, намагаються підірвати підтримку тилу. Тепер хід за партнерами: декларації й заяви мають перетворитися на реальні механізми захисту — від обміну розвідданими до оперативних контрзаходів.
