Позиція Зеленського: переговори як фактичний поступ
Інтерв'ю президента Володимира Зеленського японському агентству Kyodo News, уривок якого опублікував Офіс президента, містить чіткий фрейм: для України вже сам факт діалогу з країною-агресором є значним компромісом. Це не декларація капітуляції — це робоча позиція, яка одночасно відкриває шлях до переговорів і ставить червоні лінії.
"Саме тому вже нашим компромісом є те, що ми говоримо з агресором про компроміси. 'Стоїмо там, де стоїмо' — це великий компроміс. Вони захопили майже 20% нашої території. І ми готові говорити про мир зараз на основі принципу 'стоїмо там, де стоїмо'. Це великий компроміс"
— Володимир Зеленський, президент України (інтерв'ю Kyodo News; уривок опублікований Офісом президента)
Чому це має значення
По-перше, мова йде про переформатування критерію компромісу. Якщо переговори відбуватимуться на принципі "стоїмо там, де стоїмо", фактично закладається підвалини для фіксації ліній фронту — а отже для політико-правового узгодження майбутніх меж. Для суспільства це питання ключове: чи ставити за мету збереження державності зараз, чи чекати повного звільнення територій у майбутньому.
По-друге, це сигнал партнерам: Україна готова до діалогу, але не за рахунок суверенітету. Така позиція прагматична — вона водночас зберігає міжнародну легітимність і дозволяє тестувати готовність супротивника до реальних поступок.
Міжнародний контекст і голоси навколо
Зеленський зазначив, що низка посередників — зокрема держави Близького Сходу та Азії — вже визнають Росію агресором. Це важливий дипломатичний ресурс: якщо посередники зберігають цю рамку, переговори матимуть іншу правову та політичну вагу, ніж діалог, що починається з вимог супротивника.
Тим часом у хроніці: 13 лютого 2026 року Сибіга наголосив, що Україна прагне завершення війни і бере участь у переговорному процесі попри розходження в позиціях. Раніше, 14 грудня 2025 року, Зеленський говорив про роль тиску з боку США як чинника, що може змусити Росію до поступок. Ці дати підкреслюють: готовність говорити супроводжується дипломатичною стратегією та очікуваннями від партнерів.
Що це означає для кожного з нас
Для громадян це питання трьох інтересів: безпека (менше активних бойових дій у разі перемир'я), суверенітет (захист державних прав на території) та відновлення (можливість планувати реконструкцію і повернення людей). Водночас ризик легітимації чужої анексії реальний — саме тому умови будь-яких переговорів мають бути прозорими й підтримані міжнародними гарантіями.
Висновок
Позиція Зеленського — це прагматичний маневр: говорити, але не віддавати суверенітет. Далі все залежатиме від того, чи перетворять партнери готовність до діалогу на чіткі гарантії та механізми контролю. Питання, яке залишається: чи зможе міжнародна спільнота забезпечити такі гарантії швидше, ніж поведінка агресора змінить стартові умови переговорів?
