Європейська відповідь: що сталося і хто підписав
Глави держав і урядів Франції, Німеччини, Італії, Польщі, Іспанії, Великої Британії та Данії оприлюднили спільну заяву на підтримку Данії після заяв президента США про можливий інтерес до Гренландії. Документ, в тому числі опублікований урядом Німеччини, підкреслює, що Гренландія належить її народу, а питання, які стосуються острова, мають вирішуватися лише між самоврядною територією та Данією.
Що кажуть у заяві
Партнери нагадали про необхідність колективної безпеки в Арктиці у координації з союзниками по НАТО, включно зі США, і про важливість дотримання міжнародного права — зокрема принципів суверенітету та територіальної цілісності.
"Це універсальні принципи, і ми не припинимо їх захищати. Сполучені Штати є важливим партнером у цьому прагненні як союзник по НАТО й у межах оборонної угоди між королівством Данія та Сполученими Штатами від 1951 року."
— Текст спільної заяви лідерів
Контекст і джерела
Сигнал з Брюсселя та європейських столиць став відповіддю на серію публічних заяв, які привернули увагу міжнародних ЗМІ. Неназвані американські чиновники повідомили The Economist про можливі переговори США з Гренландією — інформація, яку Європа вирішила розвіяти офіційною консолідованою позицією.
"Коли хтось неодноразово говорить про бажання отримати іншу територію, до цього треба ставитися серйозно; військовий напад США, зокрема, означатиме кінець НАТО."
— Метте Фредеріксен, прем'єр-міністерка Данії
Чому це має значення
По-перше, це — підтвердження принципу невтручання у внутрішні справи та суверенітету, який лежить в основі сучасного порядку після Другої світової. По-друге, це тест на здатність союзників діяти скоординовано: спільна заява демонструє, що Європа готова закривати інформаційні та дипломатичні вакууми, які можуть використовуватися для підриву міжнародних норм.
По-третє, для України цей епізод є нагадуванням про важливість колективних гарантій і того, що принципи територіальної цілісності — не абстракція, а практичний інструмент захисту державності.
Що далі
Найближчі кроки — стежити за двосторонніми контактами між Данією, Гренландією та США, а також за реакцією Брюсселя на будь-які неофіційні ініціативи. Спільна заява не закриває питання повністю, але вона змушує гравців діяти у межах встановлених правил — і це ключове збереження стабільності в регіоні.
Чи зможуть міжнародні інститути і надалі притримуватися цих правил, коли інтереси великих держав стимулюють напругу? Відповідь залежить від готовності союзників трансформувати декларації в конкретні політичні та правові кроки.
