Тверда позиція у Римі: не про політику — про повагу
Міністр спорту Італії Андреа Абоді відкрито розкритикував рішення Міжнародного паралімпійського комітету (МПК) дозволити російську та білоруську символіку на Зимовій Паралімпіаді в Італії. Абоді нагадав ключовий факт: повномасштабне вторгнення Росії розпочалося між Олімпіадою та Паралімпіадою в Пекіні 2022 року — це фактично порушило принцип олімпійського перемир’я, якого дотримуються держави під час Ігор.
"Рішення про поновлення прапора, гімну та форми країни-агресора та її спільника викликає обурення та занепокоєння"
— Андреа Абоді, міністр спорту Італії
Абоді звернув увагу, що у листопаді 2025 року Генасамблея ООН підтримала резолюцію, пов’язану з порушенням перемир’я, — її підтримали 165 із 193 країн. На його думку, мова не про політику в сенсі партійних ігор, а про елементарну повагу до постраждалих і до міжнародних норм.
Реакція України та дипломатичний механізм
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга підтвердив позицію: він закликав утриматися від участі в церемонії відкриття, якщо рішення МПК не буде переглянуте. Сибіга подякував Абоді за «голос розуму», а також повідомив, що до бойкоту вже приєдналися посадовці восьми держав та представники ЄС — і цей список, за його словами, має тенденцію зростати.
"Я знову повторюю заклик України до посадовців усіх країн утриматися від участі в церемонії відкриття..."
— Андрій Сибіга, міністр закордонних справ України
Причина такої гострої реакції проста: рішення МПК у вересні 2025 року про відновлення національних символів РФ та Білорусі відбулося фактично за кілька годин до переобрання президента організації (Ендрю Парсонс), що породило сумніви щодо прозорості процедури та політичних мотивів. Для України й її партнерів це — не лише питання символіки, а питання прецеденту та довіри до міжнародних спортивних інституцій.
Контекст інцидентів на цьогорічних Іграх
Супровідна хроніка робить ситуацію більш напруженою: під час церемонії Олімпіади табличку збірної України несла уродженка Росії, яка живе в Італії й виступає проти війни — це викликало вимогу розслідування від українського МЗС. Також українського скелетоніста дискваліфікували за намір виступити у «шоломі пам’яті» з зображеннями загиблих спортсменів — МОК оцінив це як порушення Олімпійської хартії.
- Питання символіки і дистанціювання від агресора вже впливає на сприйняття Ігор і на міжнародні рішення.
- Для багатьох країн це — тест: чи можуть спортивні органи поєднувати захист прав спортсменів з принциповою позицією щодо міжнародного права.
Що далі — прогноз
Дипломатичний ефект уже відчутний: голоси посадовців і партнерів підштовхують до того, аби декларації перетворювалися на практичні кроки — від бойкотів церемоній до вимог переглянути рішення МПК. Міжнародна спільнота стоїть перед вибором: чи дозволити нормалізацію символів країни-агресора без наслідків, чи наполягти на тій межі, яка захищає як спортсменів, так і моральні стандарти світового спорту.
Чи вистачить політичної волі у лідерів спортивних федерацій і держав-партнерів, щоб відстояти ці стандарти — питання від якого залежить не лише імідж Ігор, а й довіра до глобальних інституцій у майбутньому.
