23 квітня міністр оборони Ізраїлю Ісраель Кац провів нараду з начальником Генштабу ЦАХАЛу генерал-лейтенантом Еялом Заміром та іншими старшими офіцерами. Після неї він зробив заяву, яка за звичайних обставин була б дипломатичним скандалом.
«Ми чекаємо на зелене світло від США, насамперед щоб завершити ліквідацію династії Хаменеї та повернути Іран у темне кам'яне століття знищенням основних енергетичних об'єктів».
— Ісраель Кац, міністр оборони Ізраїлю, Times of Israel
За словами Каца, цілі вже визначені, ЦАХАЛ готовий як до оборони, так і до наступу. Іранське керівництво він описав як ослаблене: «Його лідери ховаються в тунелях і ледве можуть спілкуватися та приймати рішення. Його небо широко відкрите».
Чому «зелене світло» — не риторика
Незвичність заяви — не в її тоні, а в контексті. Саме зараз США ведуть з Іраном ядерні переговори: перший раунд відбувся в Омані 12 квітня, другий — у Римі 19 квітня за посередництва тих самих оманців. Переговори ведуть спецпосланець Стів Уїткофф і міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі.
Тобто Кац публічно позиціонує Ізраїль як сторону, яка не блокує дипломатію — але тримає зброю напоготові й чекає сигналу від того самого партнера, який зараз сидить за столом переговорів з ворогом.
Удар по інфраструктурі: юридичний вимір
Заява про знищення «енергетичних та електричних об'єктів» одразу викликала реакцію правників. Цілеспрямовані удари по цивільній інфраструктурі є воєнним злочином за міжнародним правом, на що звернув увагу Ділан Вільямс з Центру міжнародної політики, назвавши слова Каца «офіційною заявою про намір скоїти подальші воєнні злочини в Ірані». Прем'єр Нетаньягу вже має ордер на арешт від Міжнародного кримінального суду — за дії в Газі.
Що означає «цього разу буде по-іншому»
Кац наголосив, що новий удар буде «іншим і смертоноснішим» порівняно з попередніми ізраїльськими атаками по Ірану. За його словами, Іран уже зазнав «величезних ударів», які підірвали його основи — і наступна хвиля має їх добити.
Паралельно Трамп заявив, що Іран погодився передати США свої запаси високозбагаченого урану — Тегеран спростував це протягом кількох годин. Переговори перебувають під тиском: іранська сторона відмовляється продовжувати перемир'я, якщо до угоди не увійде контроль над Ормузькою протокою.
Структура, яка вимальовується: США ведуть переговори — Ізраїль тримає тиск. Публічна заява Каца може бути частиною цієї тактики. А може — сигналом, що Єрусалим більше не готовий чекати, поки Вашингтон вирішить, яка угода його влаштовує.
Якщо переговори зайдуть у глухий кут після закінчення 60-денного дедлайну, який Трамп поставив Тегерану ще 12 квітня, — чи встоїть Вашингтон перед ізраїльським запитом на «зелене світло»?
