6 січня в Елісейському палаці зібралася найбільша за складом зустріч «коаліції готових»: лідери європейських країн, Канади, представники США, ЄС та НАТО. Результат — Паризька декларація про «надійні гарантії безпеки для міцного та тривалого миру». Але між декларацією і зобов'язаннями, які реально набудуть чинності, залишається одна умова: Росія мусить погодитися на перемир'я.
Що підписали — і коли це запрацює
Декларація фіксує три ключові блоки. По-перше, участь у моніторинговому механізмі під керівництвом США: безперервна система спостереження за перемир'ям, куди увійдуть і члени коаліції, а також спільна комісія для розгляду порушень. По-друге, багатонаціональні сили для України — європейський контингент за участі невропейських членів коаліції та за підтримки США для відновлення армії та стримування. По-третє, «юридично та політично зобов'язуючі гарантії» на випадок нового нападу Росії.
«Будь-яке врегулювання має бути підкріплено надійними гарантіями безпеки для України»
— Паризька декларація коаліції, 6 січня 2026
Проте сама декларація містить застереження: всі механізми «мають бути суворо введені в дію після достовірного припинення бойових дій». Тобто Паризька декларація — це домовленість між союзниками про те, що вони зроблять одне для одного. Росія до цього документа не причетна.
Контекст: де стоять переговори
На зустрічі в Марʼє-Лаго 28 грудня Трамп і Зеленський обговорили 20-пунктовий план, узгоджений після тижнів переговорів у Флориді. За словами Зеленського, документ «готовий приблизно на 90%» — але два пункти (Запорізька АЕС і питання територій) досі відкриті. США погодилися запропонувати Україні гарантії безпеки, подібні до статті 5 НАТО, на 15 років — в обмін на відмову Києва від формальної заявки на членство в Альянсі.
Реакція Москви залишається скептичною. На прес-конференції 19 грудня Путін заявив, що Росія «визволить Донбас і Новоросію військовим або іншим шляхом». Кремль також принципово відкидає будь-яку присутність військ НАТО або коаліції на українській території для моніторингу перемир'я.
Роль Європи: реальна чи декоративна?
Берлін і Париж активно формують позицію ЄС в цих переговорах. Меркц організовував координаційні зустрічі європейських лідерів перед контактами з Трампом, а Макрон назвав Паризьку декларацію «значним кроком». За словами Старкіра, після перемир'я Велика Британія і Франція створять «військові хаби» по всій Україні для зберігання зброї та підготовки військ.
Але представник американської сторони Джаред Кушнер на підсумковій прес-конференції сказав чітко: «Це не означає, що ми досягнемо миру. Але без прогресу, досягнутого сьогодні, мир був би неможливий». Тобто Паризька зустріч — не точка, а крапка з комою.
- Паризьку декларацію підписали всі члени коаліції — але «зобов'язуючі зобов'язання» ще мають бути «доопрацьовані», як прямо вказано в тексті документа
- Розмір запропонованих сил не оголошений публічно
- Росія окупує близько 20% України і не виявляє готовності до перемир'я без «повного врегулювання»
- Територіальне питання — де лінія розмежування — залишається відкритим
Зеленський заявив, що хоче винести 20-пунктовий план на референдум в Україні. Але для проведення голосування потрібне перемир'я тривалістю щонайменше 60 днів — якого Москва поки не погоджує.
Якщо Росія відхилить план до кінця січня, коаліція постане перед конкретним вибором: посилювати тиск через нові санкції (ЄС вже готує черговий пакет) чи переглядати власні «зобов'язання», які досі прив'язані до умови, яку контролює Кремль.
