Що сталося
Слідчі поліції Києва за підтримки оперативників СБУ викрили заступника генерального директора Київського науково-методичного центру Департаменту охорони культурної спадщини КМДА у розтраті бюджетних коштів. Його підозрюють у завищенні обсягів і вартості робіт під час реконструкції однієї з келій Флорівського монастиря. Джерела: УНН із посиланням на ГУНП у Києві.
"По завершенню робіт підозрюваний, перебуваючи у змові із підрядником, підписав останньому звітні документи, у яких навмисно було вказано більші обсяги робіт та їх вартість. Відтак, у подальшому на рахунок фірми було перераховано понад 15 мільйонів гривень бюджетних коштів, з яких 666 тисяч гривень становила переплата."
— ГУНП у Києві
Деталі справи
За даними слідства, між комунальним підприємством (в особі 53-річного посадовця) та приватною фірмою уклали договір на будівництво, реставрацію та капремонт келії. Після завершення робіт підписані звітні документи містили завищені обсяги та ціни — унаслідок цього з рахунку підрядника було списано понад 15 млн грн, а переплата склала 666 000 грн.
Правова кваліфікація та санкції
Чиновнику повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 191 ККУ — розтрата чужого майна шляхом зловживання службовим становищем, вчинена за попередньою змовою в умовах воєнного стану, у великих розмірах. Санкція статті — до восьми років ув'язнення з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Окрім цього, правоохоронці фіксують інший епізод: посадовець нібито приховав понад 4 млн грн доходу від діяльності польської компанії й не зазначив ці дані у щорічній декларації — це окремий фактор, що впливає на повноту розслідування та можливі додаткові епізоди кримінальної відповідальності.
Чому це важливо
Це не лише про цифри. Реставрація пам’яток — зона підвищеного громадського інтересу: тут сходяться питання національної ідентичності, безпеки та ефективності витрат під час війни. Експертне середовище з антикорупції давно звертає увагу, що в умовах прискорених підрядів та великої кількості відновлювальних проєктів зростає ризик зловживань. Контроль і прозорість у таких проєктах — не формальність, а прямий внесок у довіру до інституцій і в обороноздатність держави.
Що далі
Слідство триває: у фокусі — і роль підрядника, і можливі співучасники. Крім кримінального переслідування, це шанс для міської влади посилити внутрішній контроль за реставраційними роботами та підвищити прозорість тендерів. Питання до суспільства й влади — чи вистачить цього, щоб знизити ризики повторення подібних схем і захистити як бюджетні кошти, так і нашу культурну спадщину?
