Що сталося
За повідомленням Reuters із посиланням на 11 неназваних співрозмовників, кубинські радники з питань безпеки та медики залишають Венесуелу. Тимчасова президентка Делсі Родрігес передала охорону місцевим спецслужбам — на відміну від епох Мадуро й Чавеса, коли елітні кубинські сили відігравали помітну роль.
"У США дуже добрі стосунки з лідерами Венесуели, і ми вважаємо, що власні інтереси Родрігес збігаються з просуванням наших ключових цілей."
— Представник Білого дому
Чому це важливо
Цей крок не лише кадровий: він підриває довготривалі двосторонні звʼязки, за якими Венесуела постачала нафту в обмін на послуги кубинських фахівців. Після січневої операції США по захопленню Ніколаса Мадуро Вашингтон посилив тиск на Гавану — зокрема блокуванням поставок нафти з середини грудня.
Важливий нюанс — кількість жертв операції залишається предметом дискусії: New York Times повідомляє про щонайменше 40 загиблих, тоді як кубинський уряд говорить про 32 військових. Reuters у матеріалі також згадує, що три десятки кубинських військових загинули під час тієї операції.
Які можливі причини
Reuters цитує джерела, які кажуть, що відхід кубинців відбувається під тиском США. Інші співрозмовники припускають, що частина фахівців літає на Кубу за власним бажанням або за наказом Гавани. Отже, точна комбінація факторів — політичний тиск, рішення Родрігес чи розпорядження з Гавани — поки що невідома.
Наслідки для регіону
Якщо відхід кубинських радників стане сталим, це зменшить вплив Гавани у Венесуелі й може призвести до перегляду енергетичних потоків — перш за все постачання нафти, від яких залежить частина кубинської економіки. Одночасно посилюється простір для дипломатичних маневрів США та їхніх регіональних партнерів.
Що далі
Ситуація лишається непевною: чи перетворяться ці тимчасові зміни на довгострокову перезавантаження відносин — покаже час. Для України ця історія важлива як приклад того, як поєднання оперативних дій і дипломатичного тиску може швидко змінити баланс сил у регіоні.
Поки оголошення мають перетворитися на сталі рішення, ключове питання залишається відкритим: чи спроможні міжнародні партнери зберегти порядок та енергетичну стабільність у зоні, де інтереси великих гравців перетинаються з внутрішніми політичними прагненнями країн?
