Коли 27 березня 2026 року іранські ракети й дрони вдарили по авіабазі Принца Султана в Саудівській Аравії й пошкодили американські літаки-заправники, командири Корпусу вартових ісламської революції вже мали перед собою супутникові знімки цілі — зроблені за три дні до атаки. Джерело цих знімків розслідування Financial Times встановило лише тепер.
Схема: комерційний супутник — військове замовлення
Аерокосмічні сили КВІР придбали супутник TEE-01B наприкінці 2024 року. Його збудувала й запустила з китайської території компанія Earth Eye Co — за моделлю «доставки на орбіту», коли апарат після виходу в космос юридично передається закордонному замовникові. Угода укладена в юанях.
Паралельно КВІР отримав доступ до комерційних наземних станцій Emposat — пекінського провайдера керування супутниками з мережею в Азії, Латинській Америці та інших регіонах. Тобто іранські військові керували космічним апаратом через китайську інфраструктуру — юридично «цивільну».
«Не можна просто вдарити по китайській наземній станції, розташованій в іншій країні».
— американський експерт із супутникової безпеки, цитований The Irish Times
Саме в цьому — стратегічна цінність схеми для Тегерана: вразливість власних об'єктів перекладається на китайські активи, які США й Ізраїль атакувати не наважаться.
Що зафіксував супутник і коли
За даними FT, часові мітки координат і орбітальний аналіз показують: TEE-01B знімав авіабазу Принца Султана 13, 14 і 15 березня — за два тижні до удару по ній. Тобто супутник використовувався не для пасивного моніторингу, а для прицільної підготовки конкретних операцій.
- Ціль: американські військові бази на Близькому Сході
- Метод: знімки до і після ракетно-дронових ударів для оцінки збитків
- Покриття: Saудівська Аравія та інші об'єкти регіону
Пекін мовчить, Вашингтон попереджає
Речник китайського посольства у Вашингтоні Лю Пенюй відкинув запити як «дезінформацію зі спекулятивними натяками», наголосивши, що Китай «підтримує об'єктивну позицію і докладає зусиль для переговорів». Earth Eye, Emposat і міністерства закордонних справ та оборони КНР на запити не відповіли.
Білий дім не коментував зв'язок між Emposat і КВІР безпосередньо — натомість прес-секретар послався на слова Трампа, виголошені напередодні публікації: якщо Китай постачатиме Ірану системи протиповітряної оборони, він матиме «великі проблеми». За словами Bloomberg, Сі Цзіньпін у листі Трампу запевнив, що Пекін не надає Тегерану зброї.
Проте розслідування FT описує не майбутню угоду — а вже здійснену. І укладену не між двома урядами, а між КВІР та китайськими комерційними компаніями, які формально не підпадають під санкційні обмеження.
Чому це важливо за межами іранського досьє
Китай є найбільшим торговельним партнером країн Перської затоки й головним покупцем їхньої нафти. Доказ того, що китайська супутникова інфраструктура використовувалась для наведення ударів по базах, розташованих у Саудівській Аравії, ставить Пекін у вкрай незручну позицію відразу перед кількома аудиторіями — не лише перед Вашингтоном.
Модель «in-orbit delivery» — передача апарата після запуску — вже стала інструментом обходу експортного контролю. Якщо США не запроваджать санкцій безпосередньо проти Earth Eye та Emposat, схема залишається робочою: наступний покупець може бути будь-ким.
Питання не в тому, чи знав Пекін — а в тому, чи запровадить Вашингтон вторинні санкції проти китайських компаній до травневого саміту Трампа із Сі: якщо ні, сигнал для ринку буде однозначним.
