Литва домовляється з США про ядерну зброю — але спочатку треба переписати Конституцію

Міністр оборони Литви підтвердив секретні переговори з Вашингтоном про розміщення американських ядерних боєголовок. Конституційна заборона поки стоїть на заваді — її зміна потребує 94 голосів парламенту двічі з перервою в три місяці.

155
Поділиться:
Робертас Каунас (Фото: EPA/Олів'є Хослет)

Міністр оборони Литви Робертас Каунас 2 червня підтвердив, що між Вільнюсом і Вашингтоном тривають засекречені переговори про можливе розміщення американської ядерної зброї на литовській території. Це не самостійна ініціатива — вона вписується в ширший процес: як повідомляє Financial Times з посиланням на три джерела, США ведуть конфіденційні переговори з низкою союзників по НАТО про розширення програми dual-capable aircraft на країни східного флангу.

«Обговорення дійсно відбуваються. Я не хочу вдаватися в подробиці, оскільки вони засекречені, але Литва точно не стоїть осторонь».

Робертас Каунас, міністр оборони Литви

Що стоїть між намірами та реальністю

Стаття 137 Конституції Литви однозначна: «на території Литовської Республіки не може бути зброї масового знищення та іноземних військових баз». Тобто будь-яке розміщення — навіть компонентів ядерної інфраструктури — формально незаконне без зміни основного закону.

Процедура непроста. За литовським законодавством, для внесення змін до Конституції потрібно щонайменше 94 голоси зі 141 депутата Сейму — і голосувати треба двічі з обов'язковою паузою щонайменше в три місяці. Реферундум при цьому не обов'язковий, але консенсус — так. Лідерка фракції лібералів Вікторія Чмілітє-Нільсен наголосила, що навіть повна правляча коаліція без підтримки опозиції цього порогу не досягне.

Президент Гітанас Науседа публічно підтримав ідею перегляду статті 137, назвавши поточну безпекову ситуацію достатнім обґрунтуванням. Голова Сейму Юозас Олекас також висловився «за» — але саме за початок дискусії, а не за конкретне рішення. Міжпартійний консенсус поки не сформований.

Контекст: чому саме зараз

Переговори відбуваються на тлі двох процесів, що розвиваються паралельно. По-перше, США скорочують конвенційну присутність в Європі: Пентагон скасував ротацію 4 000 військових до Польщі та оголосив про виведення 5 000 солдатів із Німеччини. По-друге, Франція просуває власну ініціативу розширеного ядерного стримування для союзників — і Литва вже отримала запрошення на консультації з радником Єлисейського палацу.

Нині шість країн НАТО беруть участь у американській програмі ядерного розміщення: Бельгія, Німеччина, Італія, Нідерланди, Туреччина та Велика Британія — усі на захід або південь від Росії. Польща відкрито лобіює приєднання; серед балтійських держав Литва першою підтвердила активні переговори.

Соціологія поки стримана: за березневим опитуванням Spinter tyrimai, близько 40% литовців підтримують поправку до Конституції, 23% — повністю, ще 17% — «швидше так». Це не більшість, і для конституційного голосування потрібна не більшість, а суперкваліфікована.

Що насправді невідомо

Каунас підтвердив факт переговорів, але не їхній зміст. Відкритим залишається головне: чи йдеться про розміщення боєголовок, про сертифікацію литовських пілотів для доставки американських бомб, чи лише про інфраструктурну готовність. Це суттєва різниця — і саме вона визначатиме, яку статтю Конституції і в якому формулюванні доведеться змінювати.

Якщо США до кінця 2025 року оприлюднять конкретну пропозицію щодо східного флангу, литовський Сейм опиниться перед голосуванням, яке покаже: чи є декларований консенсус із безпекової політики реальним механізмом прийняття рішень — чи просто риторикою мирного часу.

Новини світу

Політика

Французька дипломатія в кращих традиціях короля-Сонце: під час саміту G7 Макрон нагадав Трампу, що незалежність США 250 років тому врятувала саме Франція — і зробив це велично, у золоті Версаля.

2 дні тому
Культура

Пошкоджено майже 4500 об'єктів — від сільських клубів до пам'яток ЮНЕСКО. Міністерка культури Бережна вперше публічно назвала непрямі збитки: вони у шість разів перевищують прямі.

4 дні тому
Війна

Організація верифікувала понад 340 пошкоджених об'єктів культурної спадщини України, але в офіційних формулюваннях не називає виконавця атак. Міністерка культури Бережна вимагає змінити цю практику — і за нею стоїть ціла дипломатична логіка.

4 дні тому