Литва домовляється з США про ядерну зброю — але спочатку треба переписати Конституцію

Міністр оборони Литви підтвердив секретні переговори з Вашингтоном про розміщення американських ядерних боєголовок. Конституційна заборона поки стоїть на заваді — її зміна потребує 94 голосів парламенту двічі з перервою в три місяці.

639
Поділиться:
Робертас Каунас (Фото: EPA/Олів'є Хослет)

Міністр оборони Литви Робертас Каунас 2 червня підтвердив, що між Вільнюсом і Вашингтоном тривають засекречені переговори про можливе розміщення американської ядерної зброї на литовській території. Це не самостійна ініціатива — вона вписується в ширший процес: як повідомляє Financial Times з посиланням на три джерела, США ведуть конфіденційні переговори з низкою союзників по НАТО про розширення програми dual-capable aircraft на країни східного флангу.

«Обговорення дійсно відбуваються. Я не хочу вдаватися в подробиці, оскільки вони засекречені, але Литва точно не стоїть осторонь».

Робертас Каунас, міністр оборони Литви

Що стоїть між намірами та реальністю

Стаття 137 Конституції Литви однозначна: «на території Литовської Республіки не може бути зброї масового знищення та іноземних військових баз». Тобто будь-яке розміщення — навіть компонентів ядерної інфраструктури — формально незаконне без зміни основного закону.

Процедура непроста. За литовським законодавством, для внесення змін до Конституції потрібно щонайменше 94 голоси зі 141 депутата Сейму — і голосувати треба двічі з обов'язковою паузою щонайменше в три місяці. Реферундум при цьому не обов'язковий, але консенсус — так. Лідерка фракції лібералів Вікторія Чмілітє-Нільсен наголосила, що навіть повна правляча коаліція без підтримки опозиції цього порогу не досягне.

Президент Гітанас Науседа публічно підтримав ідею перегляду статті 137, назвавши поточну безпекову ситуацію достатнім обґрунтуванням. Голова Сейму Юозас Олекас також висловився «за» — але саме за початок дискусії, а не за конкретне рішення. Міжпартійний консенсус поки не сформований.

Контекст: чому саме зараз

Переговори відбуваються на тлі двох процесів, що розвиваються паралельно. По-перше, США скорочують конвенційну присутність в Європі: Пентагон скасував ротацію 4 000 військових до Польщі та оголосив про виведення 5 000 солдатів із Німеччини. По-друге, Франція просуває власну ініціативу розширеного ядерного стримування для союзників — і Литва вже отримала запрошення на консультації з радником Єлисейського палацу.

Нині шість країн НАТО беруть участь у американській програмі ядерного розміщення: Бельгія, Німеччина, Італія, Нідерланди, Туреччина та Велика Британія — усі на захід або південь від Росії. Польща відкрито лобіює приєднання; серед балтійських держав Литва першою підтвердила активні переговори.

Соціологія поки стримана: за березневим опитуванням Spinter tyrimai, близько 40% литовців підтримують поправку до Конституції, 23% — повністю, ще 17% — «швидше так». Це не більшість, і для конституційного голосування потрібна не більшість, а суперкваліфікована.

Що насправді невідомо

Каунас підтвердив факт переговорів, але не їхній зміст. Відкритим залишається головне: чи йдеться про розміщення боєголовок, про сертифікацію литовських пілотів для доставки американських бомб, чи лише про інфраструктурну готовність. Це суттєва різниця — і саме вона визначатиме, яку статтю Конституції і в якому формулюванні доведеться змінювати.

Якщо США до кінця 2025 року оприлюднять конкретну пропозицію щодо східного флангу, литовський Сейм опиниться перед голосуванням, яке покаже: чи є декларований консенсус із безпекової політики реальним механізмом прийняття рішень — чи просто риторикою мирного часу.

Новини світу

Політика

Генсек НАТО визнав, що диверсії та дрони впливають на альянс, але відповідь на них не завжди буде публічною. Головний його аргумент: єдиний спосіб не дати Москві розколоти союзників — тримати фокус на Україні.

2 години тому
Фінанси

Прогноз МВФ про дефіцит до 2029 року складається з трьох різних чисел, і 54 млрд доларів — верхня межа діапазону. Головне питання не в сумі, а в тому, що закладено в різкий спад потреб після 2027-го.

2 години тому
Економіка

Уряд виділив 518,3 млн грн із резервного фонду на дублювання держсистем — ставка на швидке відновлення, а не на неможливість удару. Чи вистачить цих грошей, залежить від того, як швидко їх перетворять на працюючі майданчики.

2 години тому