Литва хоче повернути до порядку денного питання заморожених активів РФ

Вільнюс наполягає: €300 млрд заблокованих російських резервів — не просто фінансовий інструмент, а реальний важіль тиску. Але Європа досі не наважується його використати повністю.

715
Поділитися:
Кястутіс Будріс (Фото: Politico/Baldo Sciacca)

Литва знову підіймає питання, яке Захід звик відкладати: що робити з замороженими російськими активами на суму близько €300 млрд, більша частина яких зберігається в Euroclear у Бельгії.

Міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс наполягає, що ці кошти — не технічна проблема міжнародного права, а конкретний інструмент тиску. За його словами, заморожені резерви залишаються «реальним важелем, щоб змусити Росію до переговорів» — і цей важіль досі не використовується на повну.

Що вже зроблено — і чого бракує

Країни G7 погодилися спрямувати прибутки від заморожених активів — близько €3 млрд на рік — на підтримку України. Перший транш у рамках програми ERA (Extraordinary Revenue Acceleration) у розмірі $50 млрд було узгоджено ще в 2024 році. Але це відсотки, не основна сума.

Питання про пряму конфіскацію самого тіла активів залишається відкритим. Юридичні застереження з боку Німеччини, Франції та ЄЦБ — ризики для євро як резервної валюти, прецеденти в міжнародному праві — фактично заблокували ширшу дискусію.

Литовська логіка

Вільнюс апелює до простої арифметики: якщо Росія знає, що €300 млрд повернуться після будь-якого «заморожування конфлікту», стимул до реального миру зникає. Якщо ж активи прив'язати до конкретних умов — виведення військ, репарації, трибунал — це змінює переговорну математику.

Литовська позиція не унікальна: Естонія та Польща висловлювалися схоже. Але малі країни Балтії стикаються зі звичною проблемою — їхній голос у Брюсселі не пропорційний їхній готовності діяти.

Чому зараз

Момент не випадковий. На тлі розмов про можливе «перемир'я» та американського тиску на Київ щодо переговорів, питання активів набуває нового виміру: чи стануть €300 млрд частиною будь-якої угоди — і на чиїх умовах.

Якщо Захід піде на «заморожування конфлікту» без прив'язки активів до верифікованих умов, Росія отримає і паузу для переозброєння, і гарантію повернення коштів після зняття санкцій.

Поки що жодного механізму, який пов'язував би долю активів із конкретними, перевірюваними діями Москви, не існує — лише політичні заяви.

Чи погодяться великі країни ЄС на жорстку прив'язку активів до умов миру — або знову зупиняться на компромісі, який влаштовує всіх, крім України?

Новини світу

Схожі новини

Політика

З червня 2025 року Білорусь запустила понад 315 незареєстрованих зондів у литовський повітряний простір. Вільнюський аеропорт 13 травня заблокували знову — і дипломатичний ритуал повторився.

Політика

Міністри фінансів G7 заявили про єдність у тиску на Росію, але напередодні другого дня переговорів США в односторонньому порядку продовжили виняток із санкцій на російську нафту. Лескюр назвав дискусії «відвертими і складними».

Бізнес

Укрзалізниця з дефіцитом у 100–200 тягових одиниць і зносом понад 96% веде переговори з Вільнюсом щодо передачі резервного рухомого складу. Литовська сторона ще оцінює запит.