Литва знову підіймає питання, яке Захід звик відкладати: що робити з замороженими російськими активами на суму близько €300 млрд, більша частина яких зберігається в Euroclear у Бельгії.
Міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс наполягає, що ці кошти — не технічна проблема міжнародного права, а конкретний інструмент тиску. За його словами, заморожені резерви залишаються «реальним важелем, щоб змусити Росію до переговорів» — і цей важіль досі не використовується на повну.
Що вже зроблено — і чого бракує
Країни G7 погодилися спрямувати прибутки від заморожених активів — близько €3 млрд на рік — на підтримку України. Перший транш у рамках програми ERA (Extraordinary Revenue Acceleration) у розмірі $50 млрд було узгоджено ще в 2024 році. Але це відсотки, не основна сума.
Питання про пряму конфіскацію самого тіла активів залишається відкритим. Юридичні застереження з боку Німеччини, Франції та ЄЦБ — ризики для євро як резервної валюти, прецеденти в міжнародному праві — фактично заблокували ширшу дискусію.
Литовська логіка
Вільнюс апелює до простої арифметики: якщо Росія знає, що €300 млрд повернуться після будь-якого «заморожування конфлікту», стимул до реального миру зникає. Якщо ж активи прив'язати до конкретних умов — виведення військ, репарації, трибунал — це змінює переговорну математику.
Литовська позиція не унікальна: Естонія та Польща висловлювалися схоже. Але малі країни Балтії стикаються зі звичною проблемою — їхній голос у Брюсселі не пропорційний їхній готовності діяти.
Чому зараз
Момент не випадковий. На тлі розмов про можливе «перемир'я» та американського тиску на Київ щодо переговорів, питання активів набуває нового виміру: чи стануть €300 млрд частиною будь-якої угоди — і на чиїх умовах.
Якщо Захід піде на «заморожування конфлікту» без прив'язки активів до верифікованих умов, Росія отримає і паузу для переозброєння, і гарантію повернення коштів після зняття санкцій.
Поки що жодного механізму, який пов'язував би долю активів із конкретними, перевірюваними діями Москви, не існує — лише політичні заяви.
Чи погодяться великі країни ЄС на жорстку прив'язку активів до умов миру — або знову зупиняться на компромісі, який влаштовує всіх, крім України?
