26 жовтня в Києві міністри оборони України й Молдови, Євгеній Хмара та Анатоліє Носатий, підписали угоду про військово-технічне співробітництво. Як повідомляло LB.ua з посиланням на Міноборони України, документ розрахований на п'ять років з можливістю автоматичного продовження. Одразу застереження від українського відомства: на конституційний нейтралітет Молдови він не впливатиме.
Що саме записано в документі
За повідомленням АрміяInform, угода передбачає спільні науково-дослідні й дослідно-конструкторські проєкти у військовому виробництві. Окремо йдеться про розвиток спроможностей у кіберзахисті та захисті повітряного простору. Конкретних систем, обсягів чи грошей у цих повідомленнях немає. Скільки це коштуватиме і хто платитиме, поки невідомо.
Про підписання оголосив прем'єр-міністр України Сергій Корецький на брифінгу з молдовським прем'єром Василе Тофаном у Києві. Тобто від українського уряду говорив Корецький, від молдовського – Тофан.
Чого хоче Кишинів
Тофан на брифінгу пояснив головне: Молдова хоче перейняти український досвід протидії дронам і знайти рішення для захисту власного повітряного простору, пише Цензор.НЕТ. Слова про дешевизну в цитатах не звучали. Але логіка зрозуміла: Україна воює з дронами щодня і напрацювала практику, якої в малої армії просто немає.
Є й виробничий бік. Укрінформ повідомляв, що Молдова планує виробляти дрони та обладнання для ППО. Спільні розробки з Україною вписуються в цей план: готувати власне виробництво разом із тими, хто вже вміє, швидше, ніж починати з нуля.
Окремо Україна запропонувала Молдові розширити участь у Коаліції з розмінування. Деталей цієї пропозиції не оприлюднено.
Чому саме зараз
Тофан під час візиту назвав цифру: від початку повномасштабної війни повітряний простір Молдови порушували понад 100 разів. Остання така історія – російський дрон «Герань». МЗС Молдови засудило порушення і у відповідь вирішило вислати співробітника посольства РФ.
Дипломатична відповідь має межу. Вислати дипломата можна, збити дрон нею не вийде. Тому розмова зсунулася від заяв до спроможностей: що саме потрібно, щоб бачити такі цілі, реагувати на них і не витрачати на кожну ракету більше, ніж коштує сама ціль. Останнє – наш висновок з контексту, а не заява сторін.
Нейтралітет: де межа
Стаття Конституції про нейтралітет забороняє Молдові військові союзи й іноземні бази, але не забороняє їй вчитися обороняти власне небо. Угода, судячи з опублікованого, – про дослідження, виробництво, кібер- і повітряний захист. У повідомленнях немає ні спільних сил, ні розміщення військ. Саме на цьому й акцентує Міноборони України.
Це оцінка за наявним описом, самого тексту угоди ми не бачили. Спір про те, де закінчується технічна співпраця і починається щось більше, у Молдові цілком можливий, і текст документа тут важливий.
Що далі
Реальний зміст угоди з'ясується з перших проєктів. Якщо протягом найближчого року з'являться конкретні контракти чи спільні зразки для ППО, це буде означати, що Кишинів справді будує власну систему захисту неба. Якщо ж лишиться обмін досвідом і зустрічі, це буде радше політичний сигнал. Дрони тим часом ігнорують і те, і інше.
