Зеленський в інтерв'ю Corriere della Sera заявив, що вибори в Україні відбудуться, але спершу треба завершити війну. За його словами, голосувати мають змогу військові на фронті, українці за кордоном і ті, хто в країні. Про це йдеться в переказі інтерв'ю на «Цензор.НЕТ». Точної дати чи механізму він, судячи з цього переказу, не назвав.
Окремо президент поставив під сумнів, що відкриті й демократичні вибори можливі під обстрілами ракет і дронів та за участі західних спостерігачів. І додав, що це питання не головне для українського суспільства.
Що кажуть закон і Конституція
Головна перешкода – не політична воля, а текст закону. Стаття 19 закону «Про правовий режим воєнного стану» забороняє під час воєнного стану проводити вибори президента, парламенту та органів місцевого самоврядування. Текст є на сайті Верховної Ради. Норму варто звіряти з актуальною редакцією, бо закон змінювався.
Далі працюють конституційні норми:
- Стаття 83. Повноваження Верховної Ради на час воєнного стану продовжуються, доки не збереться новообраний парламент. Тобто наступні парламентські вибори мають відбутися вже після скасування воєнного стану.
- Стаття 108. Президент виконує повноваження до вступу на посаду новообраного.
- Стаття 157. Конституцію не можна змінювати під час воєнного стану.
Усі три статті є в тексті Конституції. Норму статті 157 теж слід перевіряти за чинною редакцією.
Що треба змінити, щоб вибори стали можливими
Виходить два шляхи. Перший – скасувати воєнний стан. Другий – змінити сам закон про воєнний стан і прибрати чи пом'якшити заборону. Через Конституцію це зробити не вийде: стаття 157 закриває цей шлях. Закон же можна міняти звичайним законом, тобто голосами парламенту без конституційної процедури.
Але тут є нюанс. Навіть якби депутати змінили закон, залишаються питання, які з тексту норм не вирішити. Як голосувати військовим на фронті? Як забезпечити безпеку виборчих дільниць? Як врахувати українців за кордоном? Зеленський згадав усі три групи виборців, проте механізму в наших джерелах немає.
Чому тема звучить саме зараз
Стаття 108 стала аргументом для Москви. Росія використовує її, щоб заявляти про нібито нелегітимність Зеленського. Українська сторона відповідає посиланням на конституційні норми про воєнний стан: повноваження зберігаються, бо вибори в цей період заборонені законом.
Тобто питання виборів для Кремля – це інструмент тиску й підривання довіри до української влади. Чим довше триває війна, тим частіше його повторюватимуть. Хто саме у Вашингтоні та з якими формулюваннями просуває тему, у наданих нам фактах не зафіксовано. Тому конкретних заяв американської сторони тут не наводимо і не приписуємо їй мотивів.
Так само немає у фактах реакції українських опонентів президента. Ми не знаємо, чи вимагає опозиція змін до закону, чи погоджується з тезою про «спершу завершити війну». Поки це відомо лише за заявою самого Зеленського.
Що далі
Ключова умова – завершення бойових дій або принаймні рішення про скасування воєнного стану. Без цього вибори не відбудуться, і це випливає безпосередньо з закону. Якщо ж політики вирішать змінювати закон під час війни, їм доведеться пояснити, як гарантувати безпеку голосування й рівні умови для виборців на фронті, в тилу та за кордоном.
Є й фінансовий вимір. Вибори коштують грошей, а бюджет і так залежить від зовнішньої допомоги: ми вже писали, що Україні бракує 70 млрд євро на 2027 рік понад позику ЄС. Скільки коштуватиме голосування в умовах війни, у наших джерелах не названо.
Тож головне питання не «чи будуть вибори», а «за яких умов їх визнають легітимними і в Україні, і за кордоном». Відповідь залежить від того, коли й на яких умовах закінчиться війна.
