НАБУ затримало ексміністра Галущенка на кордоні — розслідування «Мідас» набирає обертів

Детективи зупинили колишнього міністра під час спроби перетнути кордон — це сигнал, що розслідування проти фігурантів енергетичної схеми виходить із фази розшуку в практичні дії. Розбираємо, що відомо і чому це важливо для енергетичної безпеки та довіри до інституцій.

65
Поділиться:
Герман Галущенко (Фото: Facebook Міністерства енергетики)

Що сталося

У ніч на 15 лютого детективи НАБУ затримали колишнього міністра енергетики Германа Галущенка під час спроби перетину державного кордону, повідомила «Українська правда» з посиланням на джерела та пізніше підтвердило саме НАБУ.

«Тривають першочергові слідчі дії, які здійснюються відповідно до вимог законодавства та санкції суду. Деталі згодом»

— НАБУ, пресслужба

За повідомленням джерела УП, його «зняли з потяга». Ім’я фігуранта спочатку не оприлюднювали, однак пізніше в офіційних повідомленнях підтвердили, що йдеться про ексглаву Міненерго.

«Така практика застосовується, якщо людина фігурує у кримінальних справах»

— Співрозмовник «Української правди» у політичних колах

Контекст: операція «Мідас» і хто в епіцентрі

Галущенко обіймав посаду міністра енергетики з квітня 2021 по липень 2025 року; до цього керував Мін’юстом до листопада 2025-го. Він пішов у відставку після розкриття операції НАБУ та САП під кодовою назвою «Мідас», яка, за версією слідства, викрила масштабні корупційні схеми в енергетиці.

САП стверджує, що в матеріалах справи наявні аудіозаписи з прослуховуванням, де фігуранти фігурують під псевдонімами «Сигізмунд» і «Професор». Окремі підозрювані, за даними розслідувань, перебувають за кордоном — серед країн згадувалися Ізраїль та інші юрисдикції.

10 лютого директор НАБУ повідомляв про підготовку запитів на екстрадицію окремих фігурантів після завершення необхідних процедур.

Чому це важливо для України

По-перше, арешт на кордоні демонструє перехід слідства в активну фазу: від збирання доказів — до кроків, спрямованих на недопущення втечі підозрюваних і на забезпечення можливості доведення справи в суді.

По-друге, справа зачіпає не лише індивідуальні кримінальні ризики — вона торкається довіри до енергетичного сектору, що має прямий вплив на тарифи, інвестиції та енергетичну безпеку країни під час війни і післявоєнної відбудови.

Аналітики та правники відзначають: успішне завершення таких розслідувань — це тест для інституцій, їхньої незалежності й здатності доводити складні корупційні справи до вироків, не обмежуючись гучними заявами.

Що далі

Наступні кроки — формальна фаза повідомлення про підозру (якщо слідство це передбачає), судові рішення щодо запобіжного заходу та робота над екстрадицією інших підозрюваних. Паралельно це може посилити політичні дискусії навколо відповідальності в енергетиці та тиснути на потребу системних реформ.

Розслідування «Мідас» вже вплинуло на кадрові рішення у галузі; тепер від слідства й суду залежатиме, чи трансформується цей сигнал у стійке підкріплення верховенства права.

Чи вдасться інституціям завершити справу прозоро і без винятків — питання не тільки юридичне, а й стратегічне: від цього залежить готовність інвесторів та партнерів довіряти відновленню енергетичного сектору й руху України до стандартів європейської прозорості.

Новини світу

Війна

Київ готує персональні санкції проти тих, хто «ставить спорт на службу війні». Рішення пов’язане з дискваліфікацією українського скелетоніста через шолом пам’яті — це сигнал не лише для Росії, а й для міжнародних інституцій.

2 години тому
Політика

Рішення — реакція на відмову МОК дозволити «шолом пам’яті» Гераскевича. Це не тільки символічний крок: Київ прагне перетворити спортивні інциденти на дипломатичний сигнал проти легалізації агресії.

3 години тому