Опитування Центру Разумкова, проведене 2–8 квітня 2026 року на замовлення Київського безпекового форуму, фіксує найбільший за останні роки перерозподіл симпатій українців до міжнародних гравців. Загальний вектор — про-західний. Але деталі говорять про щось складніше.
Падіння НАТО — найрізкіше в рейтингу
Баланс ставлення до Альянсу (різниця між позитивними і негативними оцінками) становить +39,9% — проти +61,8% у вересні 2025 року. Мінус 21,9 відсоткового пункту за шість місяців — найглибше падіння серед усіх організацій та країн у дослідженні.
ЄС втратив менше, але теж суттєво: баланс знизився з +79,2% до +63,4%. США — з +46,6% до +33,4%. Тобто всі три ключові західні орієнтири одночасно пішли вниз — і це на тлі того, що у лютому 2026 року підтримка членства в НАТО та ЄС як таких ще зростала (71% і 83% відповідно, за даними попереднього опитування КБФ).
Розрив між «хочу в НАТО» і «добре ставлюся до НАТО» — не суперечність, а діагноз: українці не відмовляються від мети, але виставляють рахунок за темп.
Китай: ненависть відступає
Найнесподіваніший рух — не на заході рейтингу, а на сході. Баланс ставлення до КНР виріс на 37,1 відсоткового пункту — з мінус 70,3% у вересні 2025-го до мінус 33,2% у квітні 2026-го. Китай залишається в мінусі, але антипатія вдвічі слабша, ніж пів року тому.
«Результати дослідження є зрізом психологічного стану українців після більш як тисячу днів повномасштабної війни — їхніх уявлень про себе, країну, мир, друзів та ворогів».
Юрій Якименко, президент Центру Разумкова
Що стоїть за цим зрушенням — складніше встановити. Пекін активізував дипломатичну риторику щодо «мирного врегулювання», і частина українців, схоже, це зафіксувала — навіть попри те, що реальної зміни китайської позиції щодо постачань Росії не сталося.
Хто залишається «своїми»
На вершині рейтингу країн — Швеція, Естонія та Канада. Скандинавські та балтійські держави стабільно тримають перші позиції у симпатіях українців, що корелює з їхньою послідовною позицією щодо санкцій, зброї та риторики.
- Естонія витрачає на оборону понад 3% ВВП і є одним із найактивніших лобістів України в НАТО.
- Швеція після вступу до Альянсу у 2024 році стала символом «правильного вибору» для частини українського суспільства.
- Канада — серед перших за обсягами військової та фінансової допомоги на душу населення серед країн G7.
Це не просто «симпатії» — це рейтинг довіри, побудований на конкретних діях, а не на декларативній підтримці.
Що означає одночасне падіння трьох індикаторів
Окремо кожен із показників — статистичний шум. Разом — сигнал: між лютим і квітнем 2026 року переговорний процес навколо України топтався на місці, американська адміністрація демонструвала непослідовність, а реального прогресу щодо членства не було. Суспільна оцінка реагує на конкретику, а не на риторику.
Якщо до осені 2026 року жодного з трьох вимірів — членство, зброя, гарантії безпеки — не набуде чітких часових рамок, наступне опитування КБФ зафіксує не коливання, а стійкий тренд вниз. І тоді питання буде вже не про «ставлення», а про те, чи залишатиметься євроатлантичний вектор консенсусом усередині України.
