Суть події
В ніч проти 9 січня Росія здійснила комбінований удар по Україні — за даними Повітряних сил, зафіксовано 242 БпЛА (близько 150 із них — ударні «шахеди») і 36 ракет. Серед ракет — 13 балістичних «Іскандер‑М»/С‑400, 22 крилаті «Калібри» з акваторії Чорного моря та одна балістична ракета середньої дальності, запущена з полігону «Капустиний Яр».
"Рух 242 БпЛА, близько 150 з яких — ударні 'шахеди', та 36 ракет було зафіксовано протягом ночі. Сили ППО знищили 226 дронів, 8 балістичних ракет і 10 'Калібрів'"
— Повітряні сили Збройних Сил України
Що саме застосували і звідки
Атака поєднувала різні типи засобів ураження: масові дрони для створення навантаження на ППО та високошвидкісні балістичні й крилаті ракети для ураження критичної інфраструктури. Особливо тривожним є факт використання ракети середньої дальності з полігону «Капустиний Яр» — цей полігон пов'язують із попереднім ударом «Орєшніком» по Дніпру в 2024 році.
Оборона та втрати
Українське ППО відпрацювало інтенсивно: за офіційними даними — знищено 226 дронів, 8 балістичних, 10 крилатих ракет. Попри це, зафіксовано влучання 18 ракет і 16 ударних БпЛА у 19 локацій. Внаслідок ударів у Києві загинули четверо людей, десятки поранені, серед поранених — медики; у столиці зафіксовано перебої з електропостачанням, водою та опаленням. У Львові влучили в об'єкт критичної інфраструктури — саме там рухалася балістична ракета зі швидкістю близько 13 000 км/год.
Контекст та мотивація противника
Офіційні російські джерела назвали цей удар нібито відповіддю на «атаки» на резиденцію їхнього лідера — сценарій, який противник раніше використовував для ескалації. З погляду тактики, поєднання масових дронів і високоточних ракет дозволяє одночасно виснажити системи ППО і наносити прицільні удари по інфраструктурі.
Що це означає для України та партнерів
По-перше, інцидент підтверджує, що противник нарощує комбіновані удари, підвищуючи кваліфікацію застосування полігонів і різних носіїв. По‑друге, аналітики звертають увагу на дві взаємопов'язані проблеми: необхідність більшої кількості сучасних засобів ППО і підвищення стійкості критичної інфраструктури (хардінг, резерви живлення, оперативні плани реагування).
Удари такого масштабу — лакмусовий папірець для партнерів: чи перетворяться дипломатичні декларації на додаткові поставки ППО, засобів РЕБ та технічної допомоги для відновлення і захисту критичної інфраструктури?
Короткий висновок
Ця ніч показала й успіхи, і вразливості: ППО відбило більшість атак, але удари по цивільних об'єктах і людські втрати нагадують, що система захисту має бути посилена. Наступний раунд — за логістикою, поставками і рішеннями наших партнерів.
