Генштаб ЗСУ заявив, що під час режиму тиші в Олешках росіяни провели ротацію підрозділів, укріпили позиції, розширили антидронові засоби на дорогах і підвезли боєприпаси. Українські сили, за його словами, режим дотримувались повністю. Про це повідомила «Інтерфакс-Україна». Заява гучна, але вона стоїть окремо від решти історії, і тому варто розібрати, що тут перевірено, а що ні.
Що відомо точно
Режим тиші запрацював 27 жовтня о 03:00. Його початок підтвердило Міноборони РФ, а оголосив омбудсман Дмитро Лубінець. 29 жовтня в Олешках завершили розмінування маршрутів для гуманітарної місії, а за перші 54 години порушень не фіксували. Завершення режиму 1 листопада Лубінець теж оголосив сам: за його словами, обидві сторони виконували взяті зобов'язання весь цей час.
Про масштаб є кілька незалежних згадок. За даними Al Jazeera від 31 жовтня, у білоруський Гомель прилетіли чотири літаки з евакуйованими. Українські й російські посадовці приїхали в місто разом, привезли допомогу й організували виїзд для охочих. Видання назвало це рідкісним прикладом співпраці сторін. NBC News писала, що це перша така домовленість і найдовша гуманітарна пауза за цю війну. Лубінець називає її найдовшим режимом тиші від 2022 року.
Маршрут для тих, хто обрав Україну, виявився довгим. За даними Ukr.co.il, він ішов з Олешків через окупований Крим до Анапи, звідти літаком до Гомеля, а далі автобусами через український кордон. Крим – територія, про яку ми писали в зв'язку з трьома ударами за одну ніч, зокрема по залізничному мосту біля Сімферополя. Прямий шлях через Дніпро до Херсона був недоступний. За словами Лубінця, люди перетнули кордон на Чернігівщині, серед них були ті, кому через вік чи стан здоров'я потрібна особлива допомога.
Що поки звучить з одного боку
Цифра «майже 800 евакуйованих» – це слова Меланії Трамп. 1 листопада вона написала в X, що місія була успішною: доставили допомогу й вивезли майже 800 мирних жителів. У наших фактах немає розбивки, скільки з них поїхали в Україну, а скільки в Росію.
Єдина розбивка прийшла з російського боку. Пропагандист Володимир Романов, який був в Олешках, написав, що на Україну пішли 17 автобусів, а на Росію – 4. З 21 автобуса, за його версією, заповнити вдалося лише чотири тим, хто лишився під російським контролем. Це свідчення людини, яка працює на російську пропаганду, і незалежного підтвердження в нас немає. Кількість автобусів теж не дорівнює кількості людей.
Те саме з заявою Генштабу. Ми не знаємо, як відомство це встановило, де саме роблять укріплення й скільки боєприпасів підвезли. Жодних цифр, знімків чи координат у повідомленні немає. Дотримання режиму українськими військовими теж підтверджує лише українська сторона, хоча тут збігається думка Лубінця.
Чому це не суперечить одне одному
На перший погляд Лубінець і Генштаб розходяться. Насправді вони говорять про різне. Лубінець оцінює, чи стріляли сторони, а Генштаб каже, що Росія зробила з тишею. Ротація й підвезення боєприпасів самі по собі не означають стрілянини. Питання в тому, чи це дозволяли умови паузи. Публічного тексту домовленості в нас немає, тому відповісти на нього не можна.
Генштаб уже не вперше публічно відповідає на російські наративи, як у випадку з ударом по «Рубікону». Там сперечались про цілі удару, тут про те, що відбувалося на боці, куди українській стороні не потрапити. А коли відомство звітує про власні дії, як у повідомленні про нічні удари по двох НПЗ і мосту в Криму, це розповідь про те, що зробили його сили. Заява про Олешки описує чужі дії, і перевірити її складніше.
Що далі
Лубінець повідомив, що опрацьовують можливості продовжити подібні гуманітарні кроки, а досвід Олешків можна застосувати в інших містах. 27 жовтня Меланія Трамп говорила про розширення зони перемир'я за межі Олешків, але які саме міста мають на увазі, у фактах не названо. Білий дім ще 23 жовтня писав, що в Олешках лишились переважно літні люди, яким потрібні ліки, їжа й чиста вода. Ці потреби нікуди не зникли з кінцем режиму.
Чи буде другий раунд, залежить від двох речей. Перша: чи погодиться Росія знову на маршрут, який вона сама контролює. Друга: чи вважатиме Київ ціною такої паузи те, що за цей час противник зміцнює позиції. Для відповіді потрібні докази, а не лише заява, і поки їх публічно немає. Чи покаже Генштаб хоч якісь дані про Олешки до наступної пропозиції?