Пентагон, за даними Politico, фактично поховав план розгортання в Німеччині ракет Tomahawk, домовленість про яке досягнута ще за Джо Байдена. Джерела видання — двоє європейських та один американський чиновник, які говорили анонімно — стверджують: однією з ключових причин є побоювання, що Москва розцінить появу ракет як ескалацію.
Що скасовується і чому це важливо
Батальйон мав оперувати пусковими системами Typhon, здатними запускати крилаті ракети Tomahawk та ракети SM-6. Розгортання спочатку було узгоджено за адміністрації Байдена як частина ширшої стратегії НАТО зі стримування Росії.
Розміщення цих ракет — обіцяне Байденом у 2024 році — мало посилити неядерне стримування НАТО проти Росії у відповідь на розгортання Москвою в 2018 році ракет «Іскандер» у Калінінградському ексклаві на Балтійському морі.
«Цей план фактично мертвий. Німеччина та союзники залишаються з прогалиною в обороні — і без швидкого способу її закрити».
Politico
Асиметрія загрози
Розгортання спочатку обговорювалося як відповідь НАТО на розміщення російських «Іскандер-М» у Калінінграді, де ракетне покриття Росії вже охоплює значну частину Центральної Європи.
Берлін розцінив рішення як свідчення того, що американські зобов'язання в Європі дедалі більше стають політично умовними, — і водночас це знову відкриває в НАТО прогалину у сфері звичайного удару, адже Німеччина не має жодної наземної системи точного удару з дальністю понад 1000 км.
Що лишається як варіант
Одним із негайних варіантів для Берліна є модернізація ракет Taurus, які наразі мають дальність близько 500 км. Берлін призупинив виробництво цих ракет, але планує відновити випуск варіанту Taurus Neo.
Модернізація Taurus Neo збільшить дальність приблизно до 1000 км, але буде доступна не раніше 2030 року. Тобто прогалина залишатиметься щонайменше п'ять років.
Старший дипломат НАТО визнав, що Європі все ще бракує потенціалу у сфері «вогню великої дальності».
Якщо Берлін не отримає ані американських Tomahawk, ані власної системи до 2030 року, реальним питанням стає не те, чи Росія відреагує на ракети, — а те, чи зможе НАТО стримати її без них.
