4 червня міністри внутрішніх справ країн ЄС вперше зібралися в Люксембурзі, щоб офіційно обговорити одне питання: чи продовжувати автоматичний тимчасовий захист для українських чоловіків мобілізаційного віку після березня 2027 року. Рішень не ухвалили. Але позиції окреслились.
Що пропонує Австрія
Міністр внутрішніх справ Австрії Герхард Карнер ще до зустрічі дав коментар виданню Welt: з березня 2027 року чоловіки віком від 23 до 60 років більше не повинні отримувати автоматичного захисту за Директивою ЄС про тимчасовий притулок. Аргумент — не лише австрійські інтереси, а й потреби самої України.
«Україна потребує своїх громадян-чоловіків призовного віку»
Герхард Карнер, міністр внутрішніх справ Австрії, — Welt
За повідомленнями РБК-Україна, підтримку цій позиції висловили кілька держав-членів, зокрема Кіпр. Польща, яка приймає другу за чисельністю громаду українців після Німеччини, також надіслала до Брюсселя сигнали на підтримку обмежень. Австрія наполягає на швидких діях.
Що кажуть у Брюсселі
Єврокомісія зайняла обережну позицію. Як повідомляє Радіо Свобода, представниця Генерального директорату з питань міграції Корінна Улльріх підтвердила: держави-члени загалом підтримують продовження захисту після 2027 року, але — з можливими змінами для нових заявників. Ті, хто вже перебуває під захистом в ЄС, статус не втратять.
Згідно з внутрішнім документом Ради ЄС, який бачило видання Euractiv, серед варіантів розглядається «виключення чоловіків призовного віку» зі сфери дії Директиви — але лише для тих, хто звертатиметься за захистом після реформи. Пропозицію Єврокомісія планувала підготувати навесні 2025 року.
Масштаб: що за цифрами
За даними Eurostat, станом на лютий 2026 року тимчасовий захист у країнах ЄС мали близько 1,42 мільйона українських чоловіків віком від 18 до 64 років. Порівняно з попереднім роком — зростання майже на 16%. Найбільша концентрація — у Німеччині (312 тисяч), Польщі та Чехії.
Для порівняння: за оцінками, мобілізаційний резерв України у групі 25–60 років становить близько 3,7 мільйона осіб. Тобто кожен четвертий потенційний призовник перебуває в ЄС — і це без урахування тих, хто не має офіційного статусу.
Окремий чинник: після серпня 2025 року Україна дозволила виїзд юнакам від 18 до 22 років. Вони не підпадатимуть під можливі нові обмеження — вікова планка Австрії починається з 23 років.
Ціна дефіциту — з обох боків
Дискусія в ЄС відбувається на тлі гострої кризи ринку праці в Україні. За даними Європейської бізнес-асоціації, у 2025 році 74% українських компаній повідомляли про брак працівників. Служба зайнятості отримала 427 тисяч вакансій за перші 11 місяців 2025 року, але заповнено лише 63% з них.
«Дефіцит людей із технічними навичками та освітою — катастрофічний», — заявив українській редакції Радіо Свобода економіст Олег Пензін. За його словами, Україна переповнена економістами й юристами, тоді як критично бракує водіїв, зварювальників і операторів котельних. МВФ прогнозує уповільнення зростання ВВП України до 2–3% у 2025 році — і дефіцит робочої сили називає одним із ключових гальмівних чинників.
Водночас повернення мільйонів біженців вдарить і по країнах-реципієнтах. Як зазначає Reuters, Центральна та Східна Європа ризикує отримати значні прогалини на ринку праці — до 59% українських мігрантів в опитуваннях заявляли про бажання повернутися після закінчення війни.
Єврокомісар з питань внутрішніх справ Магнус Бруннер сформулював дилему лаконічно: «Тимчасовий захист — як і випливає з назви — є тимчасовим. Нам потрібний наступний план». Поки що його немає ні в Брюсселі, ні у Варшаві, ні у Відні.
Якщо Єврокомісія все ж запропонує закрити доступ до захисту для нових заявників-чоловіків, а не лише обговорюватиме це — головне питання стане іншим: чи зможе Україна створити стимули для добровільного повернення сильніші, ніж страх мобілізації, доки дія Директиви ще не вичерпана?
