У чому суть
Державне бюро розслідувань та Офіс Генерального прокурора підтвердили відкриття одного провадження проти народної депутатки Мар’яни Безуглої. Слідство ведеться за чотирма статтями Кримінального кодексу, серед яких — підозра в державній зраді.
"Щодо народної депутатки Мар’яни Безуглої відкрили провадження за статтею про державну зраду."
— Тетяна Сапьян, радниця з комунікацій Державного бюро розслідувань (коментар LIGA.net)
Які статті інкримінують
За повідомленням правоохоронців, провадження охоплює такі епізоди:
- державна зрада;
- розголошення державної таємниці (ч. 1 ст. 328 КК);
- розголошення відомостей військового характеру, що становлять державну таємницю (ч. 1 ст. 422 КК);
- втручання у діяльність державного діяча (ч. 1 ст. 344 КК).
Що передувало справі
У кінці серпня 2024 року Мар’яна Безугла опублікувала допис, в якому звинуватила головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського в нібито намірі вивести 72-гу бригаду з Вугледара. У пості містилося твердження про ризик зриву ротації та можливу підготовку противника.
"У мене численні звернення військових у відчаї, що Сирський забирає 72 бригаду з Вугледару, яка відбивала там всі атаки вже два роки і прекрасно знає місцевість... Таке враження, що він спеціально розхитує фронт."
— допис Мар’яни Безуглої (серпень 2024)
Народний депутат Сергій Тарута заявив, що слідство перевіряє, чи могли ці публічні заяви завдати шкоди українським військовим: нібито після розголошення інформації ротація була зірвана, оборонні позиції втрачено, а російські сили були перекинуті на напрямок.
Процедура та правовий контекст
3 березня 2026 року Печерський районний суд Києва зобовʼязав Офіс Генерального прокурора почати досудове розслідування за заявою Романа Червінського. Офіс генпрокурора вказує, що наразі триває слідство, тому подробиці обмежені, щоб не зашкодити розслідуванню.
Чому це важливо
Фреймінг справи має дві ключові площини: оперативна безпека та політична відповідальність. Якщо публічні висловлювання містять дані, які дають противнику оперативну перевагу або деморалізують особовий склад, це ставить під загрозу людей на фронті. З іншого боку, розслідування — це сигнал про те, що і під час війни існують межі публічної дискусії, коли йдеться про інформацію, що стосується бойових дій.
Прецеденти та масштаби
Це не поодинокий випадок у практиці українських правоохоронних органів: з 2014 року СБУ повідомила про підозру в державній зраді понад 3 200 особам. У 2025 році ДБР повідомило про підозру колишньому народному депутату Олегу Волошину у державній зраді за поширення висловлювань на користь агресора — приклади, які демонструють, як правоохоронна система підходить до випадків, що можуть загрожувати національній безпеці.
Що далі
Слідство має встановити: чи були в діях Безуглої фактично розкриті дані, що становлять державну таємницю або можуть завдати шкоди обороні; чи існував умисел і чи є доказова база для інкримінованих статей. Рішення суду та результати розслідування визначать, чи це буде кримінальна справа чи інший правовий підсумок.
Експертне середовище наголошує: у час повномасштабної агресії пріоритет має бути на захисті військових і збереженні інформаційної безпеки. Водночас суспільство має вимагати від слідства прозорості в межах, які не шкодять операціям.
Висновок
Ця справа — перевірка балансу між правом на критику та потребою у захисті оперативної інформації. Від неї залежить не лише юридична доля однієї депутатки, а й стандарти публічної відповідальності під час війни. Тепер хід за слідством: чи перетворяться заяви на доказ, який вплине на безпеку наших військових?
