Путін іде на переговори зі старими цілями — глава МЗС Латвії пояснила, чому це глухий кут

Байба Браже розклала вимоги Москви на конкретні пункти: від статусу РПЦ до нейтралітету України. І жоден з них Київ не може прийняти, а Захід — ігнорувати.

110
Поділиться:
Байба Браже (Фото: Johan Nilsson/EPA)

На конференції Riga StratCom Dialogue в Ризі 3 червня міністерка закордонних справ Латвії Байба Браже сказала вголос те, що в Брюсселі поки формулюють обережніше: мирні переговори між Росією та Україною за посередництва США структурно приречені на провал — доки Кремль не змінить не тактику, а цілі.

Що саме вимагає Москва — і чому це неприйнятно

Браже не обмежилася загальниками. Серед конкретних вимог Москви, які вона назвала неприйнятними, — надання російській мові офіційного статусу в Україні, особливий статус Російської православної церкви та поступки щодо Донбасу. Окремо — нейтралітет України та обмеження її співпраці з НАТО, які вона охарактеризувала як неприйнятні вже не лише для Києва, а для всієї євроатлантичної спільноти.

«Путін не змінив своїх цілей — підкорити Україну, русифікувати її та не допустити її інтеграції до євроатлантичної спільноти».

Байба Браже, міністерка закордонних справ Латвії, Riga StratCom Dialogue, 3 червня 2026

Важлива деталь у позиції Браже: вона не заперечує переговори як інструмент повністю. На технічному рівні окремі домовленості можливі. Але на політичному рівні — поки Росія не відмовиться від початкових цілей — будь-який результат буде ілюзорним.

Сила — умова щирості

Браже сформулювала і механізм, який міг би зрушити ситуацію: не дипломатичний тиск сам по собі, а тиск у поєднанні з військовою перевагою.

«Лише сила на полі бою разом із власною силою союзників по НАТО змусить Росію бути щирою на переговорах і відмовитися від політичних цілей».

Байба Браже

Це перегукується з позицією генсека НАТО Марка Рютте, який того ж дня на засіданні Північноатлантичної ради в Києві заявив, що немає жодних ознак готовності Москви зупинитися, і що Росію треба примусити повернутися за стіл — не запросити.

Де Європа у цих переговорах

Окремий акцент Браже зробила на ролі ЄС: Європа має бути за столом переговорів, коли вирішується її власна безпека. Це не декларація солідарності — це заперечення формату, де США ведуть діалог із Москвою, а Брюссель отримує результат постфактум.

Держсекретар США Марко Рубіо 3 червня підтвердив: Вашингтон продовжує дипломатичні зусилля, але суттєвого прогресу немає. В НАТО при цьому вважають, що нещодавні переговори США в Москві дали лише обмежений результат і що Кремль реагуватиме виключно на посилений тиск та санкції.

Тобто зараз одночасно відбуваються три процеси: США імітують або щиро шукають дипломатичний прорив, НАТО нарощує тиск, а Росія, за оцінкою союзників, використовує переговори для досягнення того, що не вдалося на фронті.

Якщо до кінця літа 2026 року США не запропонують формат, який включає Європу як повноправного учасника, а не спостерігача — Браже та її балтійські колеги, найімовірніше, публічно заблокують будь-яку угоду, підписану через їхні голови.

Новини світу

Культура

Французька кухня — єдина у світі, де сам ритуал трапези, а не лише рецепти, визнано нематеріальною спадщиною людства. За цим статусом — кілька століть навмисного конструювання гастрономічної ідентичності.

14 годин тому
Політика

У ніч на 15 червня російський «Шахед» запалив дах Успенського собору Києво-Печерської лаври. ЮНЕСКО засудила удар, не вказавши Росію виконавцем — і отримала різку відповідь від МЗС України.

14 годин тому