Що відбувається
За даними LIGA.net та коментарем для видання від експерта Defense Express Івана Киричевського, росіяни поступово переводять акцент на реактивні безпілотники сімейства «Герань». Нині українські підрозділи застосовують FPV-перехоплювачі як масовий, дешевий та гнучкий засіб проти «шахедів». Але поява швидших реактивних варіантів змінює математику перехоплення.
Чому це важливо
Швидкість і профіль польоту визначають час на виявлення, перехід у зону ураження й сам перехоплювач. Якщо «Герань-3» можна наздогнати звичайним FPV-дроном, то «Герань-4» і «Герань-5» рухаються вже з швидкостями, близькими до крилатих ракет — і традиційні дешево-масові рішення втрачають ефективність. Це змушує змінити не лише тактику, а й технологічні завдання для промисловості.
"Виявилось, що реактивний 'Герань-3' настільки повільний, що його можна наздогнати та збити звичайним FPV-дроном. Але в роботу йдуть і реактивні 'Герань-4' і 'Герань-5'. Там швидкість польоту вища – буквально як у крилатої ракети"
— Іван Киричевський, військовослужбовець 413-го полку Сил безпілотних систем “Рейд”, експерт з озброєння (Defense Express)
Які є приклади і які варіанти відповіді
Світ вже має приклади реактивних зенітних дронів та однократних/повторних ракет-дронів: американські Coyote Block 2 і Coyote Block 3 з дальністю до ~15 км, і іранські «358»/«359». Це доводить — технологічно завдання вирішуване, але потребує часу, ресурсів і координації.
"Можливо, з часом наших конструкторам доведеться у стислий строк розробити реактивний зенітний дрон, щоб це працювало проти російських реактивних 'гераней' у масовому порядку"
— Іван Киричевський, Defense Express (коментар для LIGA.net)
Що вже робить командування
Кадрові та структурні кроки в Повітряних силах свідчать про переорієнтацію: під керівництвом заступника командувача Павла Єлізарова формують «малу» протиповітряну оборону, нове командування має координувати протидію БпЛА. Президент і військове керівництво погодили структуру, що має прискорити прийняття рішень і впровадження нових засобів ППО.
Наслідки та короткий прогноз
Якщо Росія дійсно переводитиме реактивні БпЛА в масове виробництво, Україні доведеться одночасно робити три речі: пришвидшити науково-дослідні роботи, наростити серійне виробництво відповідних перехоплювачів і шукати технологічну допомогу від партнерів. Це — ресурсне й організаційне завдання, але не технічно фатальне. Ефективність майбутньої відповіді залежатиме від того, наскільки швидко держава й індустрія зможуть трансформувати наявний досвід FPV-перехоплювачів у реактивну лінійку продукції.
Коротко: сьогодні FPV-перехоплювачі працюють — завтра може знадобитися реактивний відповідник. Час і співпраця з партнерами стануть визначальними.
Джерела: LIGA.net (коментар Івана Киричевського), Defense Express, відкриті дані про Coyote Block 2/3 та інформація про іранські моделі «358/359».
