12 червня президент Зеленський підписав указ №493/2026 про введення в дію рішення РНБО. До санкційного переліку увійшли 29 фізичних і 17 юридичних осіб — судді, пропагандистські медіа та їхні керівники.
Суддя як інструмент ізоляції
Центральна фігура серед фізичних осіб — московський суддя Тимур Вахрамєєв. За даними Офісу президента, він системно ухвалював політично мотивовані рішення проти цивільних українців і бійців добровольчих підрозділів.
«Він сприяв повній ізоляції незаконно затриманих українських журналістів і причетний до ув'язнення Вікторії Рощиної, яку закатували в російському полоні.»
Офіс президента України
Рощина зникла в серпні 2023 року під час роботи над репортажем на окупованій території. Про її загибель стало відомо 10 жовтня 2024-го — вона вже перебувала в списках на обмін. Тіло зі слідами катувань Росія повернула Україні лише у лютому 2025 року.
Важлива деталь хронології: Євросоюз запровадив санкції проти Вахрамєєва ще в листопаді 2025 року. За даними ЄС, суддя відповідальний за катування та загибель 15 ув'язнених у російських СІЗО. Київ приєднався до цього переліку через сім місяців.
Пропаганда як юридична особа
Серед юридичних осіб у санкційному пакеті — видання, які в Україні давно вважаються рупорами Кремля:
- «Газєта.Ру» та її керівники
- «Лєнта.Ру» та її керівники
- Спілка журналістів Росії разом зі структурами на тимчасово окупованих територіях
В ОП зазначають, що всі вони «залучені до систематичного поширення брехні й російської пропаганди». До санкційного списку також потрапив відомий телеведучий Владімір Соловйов.
Обмеження передбачають блокування активів, заборону на в'їзд в Україну, анулювання ліцензій та інші економічні санкції.
Що це змінює
Українські санкції мають переважно символічний вимір: активів у підсанкційних осіб в Україні практично немає, а реальне майно — в юрисдикціях, де ці рішення не виконуються. Проте в ОП наголошують, що запровадження обмежень проти воєнних злочинців і пропагандистів може стати «проміжним покаранням» до формування міжнародного трибуналу щодо злочинів путінського режиму.
Питання в іншому: якщо Вахрамєєв, за даними ЄС, причетний до загибелі 15 людей у СІЗО і Київ це знав — чому між санкціями ЄС і українськими пройшло сім місяців? Якщо трибунал таки запрацює, чи стануть ці переліки доказовою базою — або залишаться декларацією про наміри.
