26 травня очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн приїде до Вільнюса — разом із єврокомісаром з оборони Андрюсом Кубілюсом. Politico посилається на трьох анонімних чиновників, обізнаних із деталями візиту. Офіційного підтвердження з Брюсселя поки немає.
Привід — не дипломатичний, а буквальний: лише 20 травня Литва вперше в своїй історії оголосила червоний рівень повітряної тривоги. Вільнюський аеропорт закрили, парламент і президента Ґітанасa Науседу евакуювали до укриттів. Днем раніше натівський F-16 вперше збив дрон над Естонією — його пілотував румунський льотчик з місії Baltic Air Policing.
24 інциденти — і жодного чіткого авторства
За підрахунками Novaya Gazeta Europe, з початку 2025 року дрони фіксували над країнами Балтії щонайменше 24 рази: 12 епізодів у Латвії, сім у Литві, п'ять в Естонії. Тільки цього року — вже 15 випадків проти дев'яти за весь 2024-й. Уламки знаходили на пляжах, у воді, в заповідниках.
Походження апаратів лишається предметом суперечок. Частину ідентифікували як українські — ті, що летіли вражати об'єкти всередині Росії і збилися з курсу через російські засоби радіоелектронної боротьби. Київ неодноразово підтверджував цю версію і приносив вибачення сусідам. Частину дронів атрибутували Росії або Білорусі безпосередньо.
«Росія і Білорусь несуть пряму відповідальність за перенаправлення дронів. Вони наражають на небезпеку людей на східному фланзі НАТО».
Урсула фон дер Ляєн, допис у соцмережі X, травень 2025
Аналітики Atlantic Council фіксують у цьому окрему логіку Москви: не просто дрони, а інформаційна операція — змусити балтійські суспільства питати, чи не приносить підтримка України війну в їхнє власне небо, і створити тертя між союзниками.
Що обговорюватимуть у Вільнюсі
- Спільна відповідь Балтії на дронові загрози — координація замість окремих національних протоколів
- Фінансування протиповітряних систем через механізми Єврокомісії
- Позиція щодо відповідальності: Росія і Білорусь чи Україна — і як комунікувати це всередині ЄС
22 травня міністри закордонних справ восьми країн — Данії, Естонії, Фінляндії, Ісландії, Латвії, Литви, Норвегії та Швеції — підписали спільну заяву, яка відкидає російські та білоруські звинувачення і засуджує погрози застосувати силу проти регіону. Документ є, механізму примусу до виконання — немає.
Якщо після вільнюської зустрічі Брюссель запропонує лише декларацію солідарності без конкретного фінансового пакету для балтійської ППО, наступний дроновий інцидент поставить під сумнів не лише безпеку регіону, а й спроможність ЄС діяти інакше, ніж словами.
