Детектив закритого підрозділу НАБУ Д-2 Віктор Гусаров вийшов із провадження без вироку — але й без виправдання. 4 червня 2026 року Шевченківський районний суд Києва задовольнив клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності. Гусаров визнав вину за статтею 362 КК — несанкціоновані дії з інформацією в комп'ютерних системах. Але це не реабілітація.
«Справа була закрита не через відсутність події злочину, не через відмову прокуратури від обвинувачення і не через недоведеність факту несанкціонованих дій»
Мар'яна Гайовська-Ковбасюк, керівниця управління інформаційної політики ОГП
Що він, за версією СБУ, передавав і кому
У 2012–2015 роках, ще під час служби в МВС — до приходу в НАБУ — Гусаров пересилав електронною поштою дані з закритих баз: установчу інформацію про українських правоохоронців і громадян. Отримувачем був Дмитро Іванцов — колишній заступник керівника охорони президента Януковича, який у лютому 2014 року особисто організовував його втечу до Росії.
Після анексії Криму Іванцов залишився на півострові, перейшов на бік окупантів і, за даними СБУ, з 2020 року працює у Федеральній службі охорони Росії. СБУ задокументувала щонайменше 60 епізодів зливу інформації. Оплату детектив, за версією слідства, отримував на банківську картку; під час обшуків у нього вилучили телефон і техніку, яку використовував для контактів із куратором.
Чому зрада — не зрада
Ключова стаття — 111 КК (державна зрада) — вимагає доведення належності до агентурної мережі ворога. Прокурор публічно визнав: підтвердити цей факт не вдалося. Натомість стаття 362, яку Гусаров таки визнав, передбачає строк давності, що спливає через п'ять-десять років залежно від тяжкості. Вчинки датовані 2012–2015 роками — тобто юридичний годинник зупинився задовго до вироку.
- 13 березня 2026 року — прокурор подав клопотання про закриття через строки давності
- 4 червня 2026 року — суд задовольнив клопотання
- П'ять місяців (з 22 липня 2025 року) Гусаров провів у СІЗО до зміни запобіжного заходу на домашній арешт у грудні 2025-го
Контекст: справа народилася під час атаки на НАБУ
Затримання Гусарова відбулося 21–22 липня 2025 року — в розпал спроби підпорядкувати НАБУ і САП Офісу генерального прокурора. Того дня СБУ та ОГП провели близько 80 обшуків у щонайменше 19 детективів у кількох областях України. Захист Гусарова від початку стверджував: арешт — інструмент тиску на антикорупційне бюро, а не реальне розслідування. Закриття провадження через строки давності цю версію не спростовує й не підтверджує — воно просто залишає її у підвішеному стані.
Якщо СБУ справді мала 60 задокументованих епізодів зв'язку Гусарова з людиною, яка зрештою опинилася у ФСО Росії, — питання не в тому, чи був злочин, а в тому, чому провадження відкрили лише тоді, коли НАБУ стало незручним: чи з'явиться публічна відповідь на нього до того, як справу остаточно здадуть в архів?
