Коли іноземний доброволець підписує контракт із ЗСУ, він отримує статус, документи і бойове завдання. Коли контракт розривається — дострокового чи після поранення — він нерідко отримує лише квиток додому і статус нелегала. Саме цю прогалину, разом із нестачею людей на передовій, намагається закрити найбільша реформа військової служби з початку повномасштабного вторгнення.
Чому іноземці йдуть раніше
Заступник міністра оборони Мстислав Банік відкрито визнав системну проблему: частина іноземців не розуміла умов служби до підписання контракту.
«Багато іноземців, які перебували в Україні, не знали, що вони потраплять у якусь гарячу точку, не знали, що їх тут чекає»
Мстислав Банік, заступник міністра оборони України
Вирішення, яке пропонує Міноборони, — не адміністративний тиск, а ринок. Рекрутинг іноземців планують передати бізнесу: держава створює умови, за яких приватним компаніям буде вигідно залучати добровольців під конкретні потреби бригад. За словами Баніка, різні підрозділи мають різні пріоритети — одні хочуть іспаномовних бійців, інші англо- чи португаломовних.
Амбітна мета: до половини штурмовиків — іноземці
Реформу представили прем'єрка Юлія Свириденко, головнокомандувач Олександр Сирський та міністр оборони Михайло Федоров. Серед ключових параметрів — до 30–50% посад штурмовиків і піхотинців у перспективі мають займати іноземні легіонери. Паралельно запускається система Mission Control — аналіз ефективності підрозділів за понад 160 показниками. Механізм поступового звільнення найдосвідченіших військових уряд обіцяє запустити до кінця 2026 року.
Що реформа не вирішує: правовий вакуум після контракту
Найбільш тривожний сюжет лишається поза офіційними брифінгами. Відповідно до чинного порядку, після розірвання контракту іноземець втрачає правові підстави для перебування в Україні — особливо якщо саме контракт був єдиною підставою для в'їзду. У гіршому сценарії це означає ізолятор для іноземців або депортацію.
З травня 2026 року набули чинності нові правила: іноземний військовослужбовець отримує тимчасовий дозвіл на проживання на весь термін контракту плюс шість місяців після його закінчення або дострокового розірвання. Бюрократичні вимоги щодо реєстрації місця проживання скасовано. Але юристи, які працюють з добровольцями, фіксують інше: законодавство й досі фрагментарне, допускає множинне тлумачення і має прогалини, що не зникнуть від однієї постанови уряду.
- Контракт — три роки, поновлюється автоматично; дострокове розірвання за власним бажанням — лише після шести місяців служби і не під час активного бойового розгортання
- Після поранення і розірвання контракту доброволець нерідко лишається без військового квитка — єдиного документа, що підтверджував його статус
- Нові правила дають шість місяців на адаптацію або безпечний виїзд, але механізм їх застосування на практиці ще не перевірений
Реформа правильно ставить діагноз — інформаційний розрив між очікуваннями добровольця і реальністю служби. Але ринковий рекрутинг вирішує проблему відбору, а не проблему виходу. Бізнес зацікавлений привести людину в ЗСУ, а не супроводжувати її після поранення крізь міграційні коридори.
Якщо уряд до кінця 2025 року не створить єдиного прозорого механізму правового статусу для іноземців після завершення контракту — нові правила рекрутингу ризикують повторити старий сценарій: люди прийдуть, а потім зникнуть із радарів держави в найбільш вразливий момент.
