Коротко
За даними The Wall Street Journal із посиланням на поінформованих співрозмовників, чинний лідер КНР Сі Цзіньпін розпочав останню хвилю чисток у військовому істеблішменті влітку 2023 року; кульмінацією стало затримання генерала Чжан Юся у січні 2026-го. Це не суто внутрішня кадрова історія — наслідки відчутні і для регіональної безпеки, і для міжнародних режимів контролю над чутливими технологіями.
Що сталося
WSJ пише, що влітку 2023 року Пекін активізував розчищення в армії. У січні 2026-го за наказом Сі спецслужби затримали генерала Чжан Юся; його й сина, військового дослідника, звинуватили у витоку ключових технічних даних щодо ядерної програми та у корупційних злочинах. За вказаними джерелами, це стало кульмінацією більш ніж десятирічної кампанії зі зміцнення контролю над військовими кораблями влади Сі.
"Падіння Чжан Юся свідчить про те, що 'одноосібне правління' Сі Цзіньпіна досягло точки, коли системна довіра — віра в те, що лояльність гарантує безпеку — повністю випарувалася."
— Мінсінь Пей, професор Коледжу Клермонт-Маккенна, редактор China Leadership Monitor
Чому це сталося: російський урок
Джерела WSJ і посадовці всередині КПК вказують на три тригери. По-перше, заколот Євгена Пригожина в Росії (червень 2023) продемонстрував, що навіть потужні армії можуть стати джерелом внутрішньої нестабільності. По-друге, неспроможність Москви швидко приборкати внутрішній бунт та наслідки для іміджу збройних сил стали для Пекіна застереженням. По-третє, накопичені проблеми корупції у військовому секторі підривали боєздатність, і Сі вирішив, що модернізація техніки без політичної лояльності — ризик для режиму.
Наслідки для регіональної безпеки і для України
Очищення керівного складу армії має кілька практичних наслідків. По-перше, короткостроково це ослаблює оперативну стабільність і може стримати агресивні ініціативи Пекіна — адже керування силами в період ротацій і розслідувань ускладнене. По-друге, посилений контроль за кадрами і технологіями означає жорсткішу перевірку обмінів даними та співпраці у сфері озброєнь — факт, який важливий для західних служб та українських партнерів, що відслідковують канали поширення критичних технологій.
Для України це сигнал і про ризики, і про можливості: ризик — ускладнена архітектура прийняття рішень у Пекіні може бути непередбачуваною; можливість — послаблена готовність до зовнішніх операцій у період внутрішніх чисток дає додатковий простір для дипломатичних і оборонних ініціатив наших союзників.
Висновок
Ініціатива Сі випливає не лише з внутрішньополітичних міркувань, а й із зовнішніх уроків. Якщо Росія продемонструвала, що модернізація зброї не захищає від внутрішнього розколу, то Пекін відповів підвищенням кадрової дисципліни. Питання для партнерів України зрозуміле: чи перетворить Пекін цей урок на стримуючий фактор у регіоні, чи на інструмент ще більш централізованої та контрольованої мілітаризації? Відповідь вплине на стратегії безпеки Європи й на нашу роботу з союзниками з моніторингу чутливих технологічних потоків.
