Що сталося
ГУНП у Києві, через УНН, повідомило про підозру заступнику директора одного з департаментів КМДА: він нібито приховав у щорічній декларації корпоративні права та доходи загальною сумою понад 4 млн гривень, пов’язані з діяльністю польської компанії, яка займається переробкою сировини. Дія сталася під час подання декларації на початку 2025 року.
Правова суть
Чиновнику інкримінують частину 1 статті 366² КК України — умисне внесення суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації. Санкція цієї статті передбачає як кримінальну відповідальність, так і можливе позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
"Санкція статті передбачає покарання у вигляді обмеження волі до двох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю до трьох років"
— ГУНП у Києві
Чому це важливо
У час війни прозорість у використанні ресурсів — це елемент національної безпеки. Навіть якщо справа стосується доходів від іноземної компанії в приватній площині, приховані активи підривають довіру до влади та створюють ризики корупційних схем, які можуть відволікати ресурси від оборони та відновлення.
Аналітики та представники антикорупційного середовища звертають увагу на два ключові моменти: по-перше, наскільки швидко і прозоро розслідування перетвориться на судовий процес; по-друге, чи отримає справа справедливе завершення незалежно від посади підозрюваного.
Контекст судової практики
Паралельно судова система продовжує ухвалювати резонансні рішення: Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду зменшила покарання для народного депутата Анатолія Гунька, визнаного винним у вимаганні та отриманні хабара — з семи до чотирьох років. Цей випадок нагадує, що міра покарання часто переглядається в апеляціях, і від цього залежить суспільне сприйняття рівності перед законом.
Що далі?
Тепер хід за судом: розслідування має бути доведеним у суді, а рішення — відкритим для громадськості. Для читача це означає слідкувати не лише за повідомленням про підозру, а за доказовою базою та аргументацією сторін. Експерти з антикорупції наголошують: прецедентні справи формують стандарти для усієї публічної служби — і від їхнього завершення залежить, чи захистимо ми довіру до державних інституцій у критичний для країни період.
